«Це звільнення — і ти його звели...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Це звільнення — і ти його звели...»

A- A+ A A1 A2 A3

це звільнення – і Ти його звели.
навсмак слова, народжені з початого.
є книга трав, що рястом запечатана, –
її розтулять теплі губи слив.


по небу ближче до Твого Ім’я –
назвати Сина кожна птаха проситься.
промовлю: квітка, чую: мирроносиця,
нічого не промовлю: течія.


дозволь назвати: кетяги, траву,
ґердани, мислі, висі, озаріння,
печаль незмивну або пращу тлінну…
як не назву – а все Тебе назву