«Богдан. софійська площа. 2002» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Богдан. софійська площа. 2002»

A- A+ A A1 A2 A3

місто майже таке, як хотілось його відлучити.
обезранені пальці судомно курличуть на схід.
відпочити б від неба, допоки покришиться лід
і облатки боліт відобразять зірки нарочито.


чи покажу миритись, чи може ладнати похід –
все одно їм корона, а іншим корони лічити.
недоперчений птах візантії, що звався учитель,
в тому небі насправді не міг засколобити слід.

за варшавою сходяться інші – їм денце варшав.
ці вершини насправді вошиві на їхніх европах:
що смердить голосніше, ніж репаве слово душа?


я б коня повернув по болотах, де сивіє сопух.
тільки влади давно вже неміряно в нинішніх совах.
булава на засовах і небо прогризла іржа…