Автор: Олеся Калинич , учитель, Хустская гимназия-интернат.
Від 2 березня до 14 квітня в нас було дистанційне. Загалом усе мало досить пристойний вигляд: школа працювала злагоджено, уроки в meet, робота в classroom...
Ми не надсилали завдання у вайбер. Ми не вимагали знання матеріалу, який не пояснили на онлайн-уроці. Нам, учителям, справді допомогли батьки, які забезпечили наявність дітей в онлайні. Власне, я чомусь була переконана, що це працює.
А тепер про відверті висновки:
якщо ви думаєте, що присутні на онлайн-уроці всі 30 учнів із 30, бо саме так світяться чорні квадрати онлайну, ви помиляєтеся: частини учнів і близько нема (бо вони б точно відгукнулися, наприклад, на пропозицію «ставлю 12» (це жарт, коли що);
як би ви не старалися, під час дистанційного навчання велика кількість дітей (до честі зауважу – не всі) буде шукати шляхи, як схитрувати, щоб не вчитися (тут мені соромно перед учнями, які справді знають на високий бал, за те, що ставлю високий бал тим, хто списав, бо не маю доказів зворотного);
якщо ви повірили в результати дистанційного тестування на ...
16.04.2021