«Автопортрет з елементами розпачу» Іван Андрусяк

Читати онлайн твір Івана Андрусяка «Автопортрет з елементами розпачу»

A- A+ A A1 A2 A3

1.
будувати себе одиноким кретином
на підмурках всеядности


гріх самоти


не возводить а спалює те що нести
не зміє народжена з ласки дитина


я повинен забути сльозу осетина
що тікає за вітром з воланням пусти
меж волокнами зради в щілині фестин
помирає остання моя палестина


лицар чести закутий во трунву нудьги
уклякаю на світло а ви галикайте
у соборах своїх безімнних могил


але карти на стіл бо сподобали карти
білу мерію криці ілюзію спарти
і ніяким ослом не потоптаний пил

 

2.
синці під вікнами


синці


меж олов'яними синами
кролі залишилися з нами
як янголи на патиці


то вилиці


а гаманці


набиті чесними дарами
і в підмурівках сеї драми
прогризли істину корці


надходить гаспидна пора
червоні цяточки латини
лягли на горду пектораль


я нагодую півдитини
а пруст запросить на хрестини
або до ющенка на баль

 

3.
пробачте я не помирав
я просто ниів у закутку
я просто знав що ліліпутку
перелопатив бакалавр


я просто буде мало знав
про цю петицію фортуни
в рядках тринадцятої руни
закодувався мій конклав


тож йосипе перехрести
і плюнь во скопище занудне
і видихни цей нашатир


бо з брустурів чужої рудні
агамемнони ополудні
не трахнуться…

 

4.
і безпристрастіє твоє
тобі воздасться як нікому
у камізелику вузькому
надходить істинний клієнт


який чудовий шансоньє
налив причастіє зо споду
ясновельможний шубер глоду
глисті пошану воздає


я повертаюсь але вже
киртина яблуко порила
і прикидається вужем


у пазуху сховавши крила
ласує опівнічний джем
і усміхається


горила