«В брутально-білий часопростір...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «В брутально-білий часопростір...»

A- A+ A A1 A2 A3

в брутально-білий часопростір
весна пручається — і все
дорога сполучає кості
недоруйнованих осель


і стеляться пробиті гнізда
крикливими птахами крил
що дочекатися над містом
на нас повинен тільки пил


за сонцем сховані квартали
собак і мух собак і риб
ми не розтанули ми стали
зубато просуватись вглиб


стійка відсутність божевілля
місити глину по воді
дорога сполучає тіло
не залишаючи слідів