«Витинання на схилах гробів...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Витинання на схилах гробів...»

A- A+ A A1 A2 A3

витинання на схилах гробів
все потроху — і місяць і віжки
птах на прив'язі до голубів
вибирає тварину пішки


неповторність потвори (не за гончарем) —
розгортання із білого в поле
я накрию тебе як сухий очерет
що колотиме а не вколе


розпромінення вальсу на двох і на трьох
(сепаратну зорю вітайте)
може вийде на всніжений людом торг
герметично звихнений данте


і з твоїх балухатих ґвалтівників
одночасно забризнуть соки
чотирнадцять облич на дубовий стіл
спокій