«із повітря в повітря зринають твої птахи...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «із повітря в повітря зринають твої птахи...»

A- A+ A A1 A2 A3

із повітря в повітря зринають твої птахи

як вода у клепсидрі з нічийного ока сну

тут кульбаби вінками означують хист і схил

у тоненьких долонях розхлюпуючи весну

 


тут буває за пристрасть віддати себе і стріт

на вівтар чи на плаху розмінюючи єство

але більші від серця окрушини твоїх сліз

як слова у клепсидрі висотують за-


-жи-

-во

 


у вінку із кульбаб що заплющили очі на дощ

у долоні затеплій завічній в губах із кульбаб

у коханні що майже кохання майже наше

у пальцях пелюcтками по спині

стікати