«ще води солоні змели черепи росомах...» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «ще води солоні змели черепи росомах...»

A- A+ A A1 A2 A3

ще води солоні змели черепи росомах,

і глина червона просилася в труби і карцери.

ще змахом крила чи зусиллям розкритого панцира

вигойдував берег печеру, котра в головах.
 


ще невідь на кого блаженство і вигони літ.

причина зображення тихо змиває полотна.

обабіч безодні дорога знайтися не годна,

лиш богоугодна зоря ніби куля в софіт.
 


останками крику відкладені білі пласти.

пливуть росомахи – на світло ці неводи білі.

відригує пам'ять з породи серця задубілі,

і з неба готова чергова рослина зійти