«Троянда для піночета» Іван Андрусяк

Читати онлайн вірш Івана Андрусяка «Троянда для піночета»

A- A+ A A1 A2 A3

я не доріс до розмови про плаху

сервус озерам які прогоріли

пане диктаторе осінь це бахур

що відгризає душу від тіла
 


краплю диктує – плодяться зливи

крону диктує – корінь зів'ється

курва, народ наш безмежно щасливий

в парнокопитному ворку провидця
 


може в якомусь темнім провансі

кулю зліпити можуть по троє

ми ж пережили струси і транси

всі ми паскуди всі ми герої
 


нести на плечах маски козачі

можна хіба що крізь заборону

пане диктаторе осінь не плаче

в пазусі осінь має корону
 


лузає сім'я плодить бацили

ходить по колу лається ямбом

я не приніс тобі славу і силу

тільки маленьку жовту троянду
 


хай тобі стане важче від неї

гордих жінок у холоднім палаці

вчити закону вчити ідеї

вчити тяжкої любовної праці
 


а коли ляже холод на груди

серед законів як серед глини

знайдуться коні знайдуться люди

та чи зліпити їх вистачить слини