Одна з причин, чому вчителі відмовляються брати класне керівництво – це заповнення Свідоцтв досягнень учнівства та купа інших «важливих бамаг».
Наприклад, бесіди з БЖД, журнали інструктажів, протоколи батьківських зборів і вишенька на тортик – план виховної роботи. Це далеко не весь список. Найпекельніше – це фотозвіти.
Є школи, у яких ведуть подвійну документацію: електронний журнал та паперовий.
Ви можете сказати, що ніхто тих свідоцтв не видає – вони ж в електронному форматі. І це часто правда. Але 7 сторінок характеристики 4А просто так не беруться абизвідки.
Там багато важливих і цікавих пунктів. Назву деякі з них.
- Уміє розпізнавати факти, спроби маніпулювання даними.
- Використовує різноманітні стратегії для продукування нових ідей.
- Розрізняє ризики і загрози.
- Шукає способи прийняття рішень в умовах неповної інформації.
Таких пунктів аж 27. Зрозумійте, це не допис критиканства. Мені, як мамі, було б дуже цікаво почитати таку характеристику про свою дитину.
Давайте чесно скажемо, що в нас доросла частина населення на більшість таких пунктів характеристики має отримати «Потребує уваги й допомоги», а не «Має значні успіхи». Саме тому ті свідоцтва й потрібні.
Але ви серйозно думаєте, що класний керівник може об'єктивно це визначити? Особливо коли 30 учнів в класі?
І той класний керівник має ще з півтори ставки годин, бо по-іншому не виживеш, й іноді він у свій клас встигає тільки забігти на хвилинку, щоб хоч мигцем побачити дітей.
Це не все. Є ще характеристика результатів навчання за різними галузями. Наприклад, по 4 оцінки з 4 груп результатів із кожного предмета у мовно-літературній галузі, по 3 у математичній та природничій і т. ін.
Тут ніби легше – оцінки за кожну групу ставлять вчителі-предметники. Але знаєте, у чому прикол, як кажуть учні? Більшість батьків не дивиться на всі ті групи результатів. Тільки на семестрові оцінки. Вони навіть не вникають у всі оці «досліджує мовлення», «письмово взаємодіє» і т. ін. А скільки сил і часу це забирає у вчителів?
До чого я це все пишу? Цікаві й прогресивні ідеї перетворюються на пшик, коли їх цінність не змогли донести. Коли не створили умов для їх реалізації. Це якраз про батьків і вчителів. Більшість з яких не зрозуміла суть такої реформи.
Перенавантаження освітян призведе до того, що більшість цих важливих пунктів будуть заповнюватися за принципом: «від фонаря», «на око», «папір все стерпить», «та кому воно треба». От вам і реформа...
І не критикуйте вчителів, якщо вони роблять щось не так. Бо кількість вакансій у школах зростає щороку...
Реформа освіти – це не лише красиві формулювання в документах про місії і візії. Це ще й відповідь на просте питання: чи має вчитель час і сили зробити все якісно? Бо навіть найкращу ідею можна поховати нескінченною паперотворчістю.
На останок питання. НУШ з 1 вересня стартує у 9 класі. Як за таких умов реалізації Свідоцтва про досягнення та оцінювання за групами результатів вплинули на якість наданих освітніх послуг?
Не критикую. Намагаюсь знайти відповіді для себе.
Автор: Леся Сыч, учитель зарубежной литературы, методист во Всеукраинской школе онлайн.
