У пабліку прикордонного міста побачила новину: наступного навчального року в перший клас там набирається значно менше дітей, ніж минулого. Люди в коментарях жалкують про такий недобір, але місто за кілька кілометрів від лінії фронту, і там його можна зрозуміти.
Але цікаво інше: подібну тенденцію зараз помічають і в Києві.
Поспілкувавшись із колегами-киянами, звернула увагу: торік першачків було відчутно більше. Деякі школи планували відкривати 5–7 перших класів, а в результаті ледве набирають два. Правда, це не офіційна статистика, це живі розмови директорів, адміністраторів, учителів.
А ще керівники зауважують, що батьки подають заявки одразу у декілька шкіл і потім обирають, лишаючи нам незрозумілу статистику.
І що цікаво: навіть частина приватних шкіл, які раніше мали повний офлайн-набір, зараз не завжди можуть повністю заповнити свої класи.
Чи справді цього року значно більше родин із маленькими дітьми виїхали за кордон?
Чи батьки відкладають вступ до школи?
Чи це вже наслідки демографічної кризи, які ми починаємо бачити наживо?
Чи це наслідки попередніх виїздів з країни з малюками, які мали б вже йти до школи?
Бо офіційних обговорень саме щодо молодших дітей я майже не зустрічала.
Цікаво при цьому спостерігати ситуацію в онлайн-освіті. Наприклад, у нас набір цього року йде стабільно: перший клас сформований у звичному темпі, паралель невелика, 12 діток, і місця ще є, але ще ж літо попереду.
Мені здається, що це дуже важлива тема, про яку поки говорять недостатньо. Давайте обговоримо.
Автор: Оксана Полищук, директор онлайн-школы "Вега".
