«Життя на часі» Марія Влад

Читати онлайн вірш Марії Влад «Життя на часі»

A- A+ A A1 A2 A3

Дівчата сивіють
У черзі за "Іридою",
А хлопці повглухали
Від навушників,

Начальство бавиться
Ідейною коридою.
А час, як пес,
Вишукує порушників.

А ті порушники
Німі та блідолиці —
То що, розвиднілось
І можна вже докупочки?..

Загибіли в застінках,
Як блощиці,
Замісто душ —
Сухенькі шкаралупочки.

А ціп-ціп-ціп…
А нате-ко вам зеренця.
Виходьте-бо
Із курника та сідала,

Доки Земля
Ще пару раз обернеться,
Доки щербата
Вами не поснідала…

А сонце із-за хмари
Забідоване
Хотіло посміхнутись та…
Скривилося.

Життя-буття!
Сто раз перебудоване,
Не сивій, не німій, не глухни —
Плюнь і вилайся!