«Рідне» Марія Влад

Читати онлайн вірш Марії Влад «Рідне»

A- A+ A A1 A2 A3

Як той узір
Милує зір,
Так серце — говір співанковий.
Я народилась серед гір,

І щастя тут мого підкова.
Сопілка, воля, постоли
Мені лишилися у спадок.
Смереко, хвою постели —

Впаду в твої перини падьма.
Та ще зажди —
Нап'юсь води
Із чуркала студеного.

Так мої русини-діди
Пили щоденно
З сонцем в спілці.
Смерічко, милого знайди —

Нехай заграє на сопілці
Гуцульської, нашої.
Бо на світі я не чула
Кращої.