«Вечір» Борис Грінченко
Читати онлайн поезію Бориса Грінченка «Вечір»
A- A+ A A1 A2 A3
На землю вже тихий
Скрізь вечір лягає;
З високого неба
Вже місяць сіяє;
Затихла і пташка,
І людська розмова,
Мовчить, не шепоче
Зелена діброва.
І в мене на серці
Так тихо все стало,
Немовби те серце
Заснуло і спало...
1883
Связанные публикации: