«Приречені на щастя» Валентин Чемерис — страница 2

Читати онлайн фантастичний роман Валентина Чемериса «Приречені на щастя»

A

    Пройшли третій компонент сузір’я — зірку Проксиму, яка на 360 біліонів кілометрів ближче до Землі. Проксима Центавра — холодний червоний карлик, що дає світло в двадцять тисяч разів менше, ніж наше Сонце. Йдемо далі, до головного компонента системи Альфа Центавра — зірок А і Б. Як ви знаєте, радіоастрономи Землі висловили припущення, що в найближчому до Землі сузір’ї Альфа Центавра, в системах його зірок А чи Б, мусить бути планета. Мусить, але точно ніхто нічого не міг сказати і тим більше дати нам хоч якусь гарантію на успіх. Ми летимо шість років, лишивши позад себе десятки тисяч мільярдів кілометрів, на свій риск, не відаючи, що нас чекає на фініші: удача чи гірке розчарування. А втім, навіть негативний результат — це теж результат, хоча за нього і доводиться дорого платити. Але в обох випадках — позитивного чи негативного результатів — нам доведеться розплачуватися чотирнадцятьма роками власного життя. Та недарма ми шість земних років жили поза часом і простором, не знаючи ні дня, ні ночі, недарма шість років мали відчуття, що, освітлені срібним зоряним блиском, висимо, підвішені в порожнечі, недарма. Сьогодні, в цей знаменний для нас день, в обсерваторії "Геліоса" пролунав вигук Руслана, нашого зоряного марсового: "Планета! Бачу планету!.." І лише тепер ми твердо впевнені: чотирнадцять років життя ми віддамо не задарма. Попереду, за тисячі мільярдів кілометрів, нас чекає планета. Планета, подібна до нашої голубої Землі. Ось її фотографії, зняті Русланом за допомогою корабельного телескопа, ось параметри орбіти жовтої зірки А — Толіман. Вона дуже подібна до нашого Сонця, має яскравий оранжевий супутник, втричі менший за наше світило — зірку Б. До Толімана ще не близька відстань — один світловий рік, але планета в її системі є! Ура, друзі, ура!..

    2. ПОСТАНОВИЛИ: зафіксувати пріоритет Р. Булат-Бека у відкритті невідомої планети в системі зірки А, себто зірки Толіман.

    3. Слово для пропозиції щодо назви нової планети надається її першовідкривачеві.

    — Друзі! В цей день, коли я відкрив планету в системі зірки А, тобто 18 березня, рівно 150 літ тому, в історії підкорення Космосу сталася незвичайна подія. 18 березня 1965 року, як писали тоді газети, вперше в біографії землян один із них відчинив двері нашого космічного дому і вийшов за його поріг. Космонавт залишив космічний корабель і 12 хвилин плив над Землею. А Землею ішла Весна. Космічна Весна Людства. Космонавт плив над материками, морями, горами і долинами, містами і селами. Це був льотчик-космонавт СРСР Олексій Леонов. Уперше в історії людства син Землі зробив крок — у прямому значенні цього слова — в Космос! Звідтоді нам, землянам, півтораста років дме попутний сонячний вітер у наші космічні вітрила. Всього траплялося на непротореному зоряному шляху людства — успіхи і поразки, радість і горе, щастя відкриття і біль втрати, — та сини Землі, колись почавши свій космічний шлях, уже не зупинялися. І так сталося, що якраз у цей день — 18 березня — я і відкрив планету в системі зірки А. Тому вношу пропозицію: на ознаменування стоп’ятдесятиріччя від дня першого у світі виходу людини у відкритий космос нову планету в системі зірки Толіман назвати ім’ям космонавта Леонова — Леонією. Планета Леонія — по-моєму, звучить!

    Пропозиція Р. Булат-Бека приймається одноголосно.

    4. ПОСТАНОВИЛИ:

    а) задовольнити прохання радіоастронома Р. Булат-Бека щодо присвоєння відкритій ним планеті у системі зірки А (сузір’я Альфа Центавра) імені космонавта СРСР О. Леонова і надалі йменувати її ЛЕОНІЄЮ;

    б) просимо Космічний Центр Землі затвердити назву планети Леонія і занести її до Загального Каталогу Планет.

    Політ триває успішно, всі системи корабля функціонують нормально. В екіпажу — піднесений настрій. Живемо як одна сім’я. Радіємо, що подарували людству нову планету, яка стане колись для нього такою ж рідною, як і Земля.

    Скучаємо за вами, люди!

    Полум’яний привіт матері Землі!

    Екіпаж "Теліоса".

    Передано по О-каналу.

    Наступний сеанс зв’язку через рік.

    3. 15 ГОДИН ПІСЛЯ ЗАГИБЕЛІ "ГЕЛІОСА"

    Одна година 30 хвилин після катастрофи

    Він говорив, ніби читав невидимий текст:

    — "22 липня 2116 року за земним літочисленням трансгалактичний корабель Другого Космофлоту Землі, лайнер 1-го класу "Геліос" з невідомих досі причин раптово загинув над планетою Леонія зірки А (сузір’я Центавра). З усього екіпажу (8 чоловік) живими залишилося лише двоє: геолог Адам Весна-Другий та лікар-психолог Єва Булат-Бек, котрі на час катастрофи знаходилися на поверхні нововідкритої планети, досліджуючи один із її районів. Таким чином, двоє землян опинилися на безлюдній необжитій планеті в сузір’ї Центавра без будь-яких засобів до існування, на відстані 4,28 світлового року од Землі".

    — Замовкни!.. — вигукнула вона із сльозами на очах.

    Він тяжко зітхнув.

    — Але так буде колись записано до "Загальної Історії Космічних Досліджень", куди записується все, що б не сталося із землянами поза межами рідної планети. Незадовго до нашого старту вийшов 33-й том "Загальної історії"… Отже, в 34-му, ні, мабуть, у наступному напишуть і про трагедію "Геліоса".

    — Про те, що ми випадково вціліли, знати вже ніхто не буде.

    — Можливо.

    — А нам залишається лише співати "Де профундіс…".

    — Що?.. — не зрозумів він.

    — Кажу, "Де профундіс", — початкові слова однієї давньої заупокійної молитви.

    Він розвів руками.

    — Що ж… І такий варіант можливий, — йому було важко говорити. — "Де профундіс", кажеш? А втім, обійдемося і без заупокійної молитви. І тим більше, не будемо сидіти склавши руки й покірно чекати свого кінця. Треба будь-що лишити свої сліди на цій планеті, щоб земляни знали, що ми і після загибелі "Геліоса" боролися за життя до кінця.

    — Боротися за життя на необжитій планеті? — Вона скептично глянула на нього. — Та хто ти такий, новоявлений богатир?

    — Адам, — сказав він коротко. — А ти — Єва.

    ІНФОРМАЦІЯ ВІДДІЛУ КАДРІВ ДРУГОГО КОСМОФЛОТУ ЗЕМЛІ

    "Адам Весна-Другий, 32 роки, зріст 192 см, колір волосся темно-русий, правильної будови тіло, фізичних чи психічних вад не має. За фахом геолог, кандидат наук, автор ряду праць, у тім числі й науково-популярної книги "Геологія третього тисячоліття". Працював геологом на Памірі, завідував сектором НДІ на Місяці та відділом Інституту геології на Марсі, в трансгалактичному рейсі на "Геліосі" вперше.

    Фізично сильний, спортсмен (з марафонського бігу неодноразово займав призові місця), характер — спокійний, врівноважений, має схильність до гумору і вдається до нього особливо у важкі хвилини. В досягненні своєї мети наполегливий, стійкий, надзвичайно працездатний, цілеспрямований.

    Ерудит, один з кращих геологів.

    У колективі — комунікабельний, відвертий, товариський, має потяг (у години дозвілля) до веселих містифікацій, розігрувань.

    У побуті та в особистому житті емоційно стриманий, практичний, до сентиментальності не схильний.

    Сім’ї не має, всього себе віддає роботі.

    В критичних ситуаціях діє з холодною розсудливістю і неодмінно згідно з Інструкцією.

    Рекомендований в експедицію "Геліоса" Вищою Радою з питань геології. Затверджений одноголосно з найвищим балом оцінки".

    "Єва Булат-Бек (дівоче прізвище Ней) — 27 років, ріст 187 см, колір волосся світлий, тіло правильної будови, фізичних чи психічних вад не має, приємної зовнішності.

    За фахом лікар (терапевт-невропатолог, психолог), кандидат наук. Має ряд наукових праць з питань космічної психології.

    Працювала терапевтом у гірській обсерваторії (Памір), психологом науково-дослідної станції на Місяці, головним психологом Космічного Центру на Марсі.

    Фізично сильна, спортсменка (теніс), спокійна, поміркована, у поводженні з товаришами привітна, витримана — професійний психолог. Одначе емоційно (як жінка) не завжди буває рівна, настрій може мінятися швидко (в залежності від обставин та ситуацій), але за межі норми не виходить.

    Має схильність до сентиментальності і деякої кокетливості. Чоловікам подобається.

    Розуміє, що вона не тільки науковець, а й вродлива жінка. В колективі комунікабельна, весела, завжди в центрі уваги, тому своїй зовнішності й туалетові надає дещо підвищеного значення. Любить поклонників, не байдужа до компліментів, але до флірту з чоловіками не схильна.

    У досягненні своєї мети наполеглива і цілеспрямована.

    Ерудит, працездатність у нормі.

    В критичних ситуаціях не губиться і при наявності товаришів чи колег по роботі — ефектно-ділова.

    Самотності уникає, самотність (особливо довготривала) впливає на неї дещо негативно. Тому завжди на людях, завжди в колективі.

    Ініціативна, якщо перед нею поставлена мета і поруч надійні товариші. Всю себе віддає роботі і роботу любить.

    Одружена. Чоловік Руслан Булат-Бек — радіоастроном "Геліоса".

    Заміжжям своїм задоволена. Дітей не має.

    Рекомендована в експедицію "Геліоса" Інститутом Космічної Психології. Затверджена одноголосно, з найвищим балом оцінки".

    Дві години після катастрофи

    Єва плакала.

    (Продовження на наступній сторінці)

    Другие произведения автора