«І день, і ніч…» Олесь Бердник

Читати онлайн вірш Олеся Бердника «І день, і ніч…»

A- A+ A A1 A2 A3

Із циклу «Зоряний ключ»

І день, і ніч зникають пріч,
І не змика планета віч,
Гуде орган, лунає річ,
В огні війни вирує січ…

В імлу, в туман ведуть сліди,
На землю падають плоди…
Хоч тисячу віків іди,
Не знайдеш чистої води…

Де ти, Земле, опинилась, де ти,
Квітами засіяна плането?
Триває бій на полі мрій,
Кипить у злі жорстокий змій,

Кує війну в імлі густій,
Щоб кинуть світ у огневій!
Нащо ж були тяжкі віки,
Нащо ми сіяли квітки,

Чому не сядуть ластівки
В долоню нашої руки?

Стрепенися в радісному леті,
Квітами засіяна плането!

Лети, лети В ясні світи,
Будуй у мир міцні мости.
Тобі довіку в даль іти
До сонця світлої мети!..