«Поміж горами…» Олесь Бердник

Читати онлайн вірш Олеся Бердника «Поміж горами…»

A- A+ A A1 A2 A3

Із циклу «Вірші для Доні»

Поміж горами хатинка,
Далі — кручі і долинка…
Тихо, тихо

Вечір лиха
В голубе вікно…
Щось мигнуло,

Спалахнуло,
Світиться вікно…
Ніби квітом самоцвітом

Світиться воно
Усміхнулася хатинка.
А в хатиночці — дитинка…

Та розумно
Тиходумно
Дивиться у ніч —

Хтось там ходить,
Вічно бродить,
Не змикає віч,

Розсіває
Зерна в гаю
І відходить пріч…

Йдуть тумани у долинку,
Ніжно пахне материнка…
Поринає в сон дитинка…

Тихо, тихо
Вечір диха
В голубе вікно,

Виглядає
Із безкраю
Ще когось воно —

Хто блукає
В Диво-краї
Вже давно… давно…

25 жовтня 1979 р.