«Омана» Павло Грабовський

Читати онлайн поезію Павла Грабовського «Омана»

A

1 c.

    Тхне благодаттю круг мене,
    Квітом усе розцвіло...
    Як чарівничо зелене
    Наше убоге село!

    Легко,— ні суму, ні болю;
    Ніби душа ожива,
    Простір, пануючу волю
    Збуджена грудь почува.

    Кожне, здається, радіє;
    Любо щебечуть пташки...
    Знов ти мигнула, надіє,
    Сил надала здалеки!

    Пестять обійми кохані
    Серце любов’ю мені...
    Все ж те верзлося в омані,
    Все те я бачив у сні.

    Другие произведения автора