«Як умру, то не згрібайте...» Павло Грабовський

Читати онлайн поезію Павла Грабовського «Як умру, то не згрібайте...»

A- A+ A A1 A2 A3

Як умру, то не згрібайте
Землі наді мною,
А засипте в чистім полі
Свіжою травою.

В головах щоб зеленіли
Явір та тичина,
А в ногах — на спомин людям
Червона калина.

Прийде дівчина-голубка
На мою могилу,
Тихо сяде під калину,
Здихне через силу.

І згада про мене з сумом
Серденько гаряче,
Наді мною, сиротою,
Нищечком поплаче.