«Собаки брешуть; я прочнувся...» Павло Грабовський
Читати онлайн поезію Павла Грабовського «Собаки брешуть; я прочнувся...»
A- A+ A A1 A2 A3
Собаки брешуть; я прочнувся:
Знадвору шемріт доліта...
Хотів озватись, та й запнувся...
Оце, крий господи, слята! [3]
У хату сунеться добродій,
Синемундирний, [4] як мара,
А ціла низка "благородій"
За ним у двері напира.
Чи не лиха ж мені година:
Яке недобре їх несе?
Ну, чим завадила людина?
Перепаскудять зараз все...
[3] — Слята — напасть.
[4] — Синемундирний добродій — жандарм
Связанные публикации: