«Спогадання» Павло Грабовський

Читати онлайн поезію Павла Грабовського «Спогадання»

A- A+ A A1 A2 A3

Згадав я вас — і якось тихо
На серці хорому стає,
Потроху легша давне лихо
Чи тільки злегшання вдає.

Згадав — і наче ангел мира
Душі побитої торкнувсь,
Утішний звук зриває ліра,
Покій загублений вернувсь.

Всі наші стрічі так короткі,
Так несподівані були...
Та ваші риси — милі, кроткі —
Довіку в пам’ять залягли!