Що маю тобі ще сказати? По трьох днях я вже не був послом до крайового сойму, а заким минув дальший місяць, вибрано львівського професора величезною більшістю голосів на посла. Рівночасно відкликано мене з мойого становища і надано мені тут, у Львові, підрядне місце. Але я ще не стратив надії. Своїм вибором, хоч він і полягав на містифікації, зложив я блискучий доказ своєї енергії і здібності. Надіюсь, що дуже швидко знайдеться для мене відповідне поле до праці.
Пан Зам'ятальський оказався дійсним пророком. При недавніх виборах до ради державної був він уже на іншім важнім і одвічальнім становищі і здобув собі нові лаври. Та се вже не належить сюди.
Ми балакали ще про його трагічну долю, і я не міг здержати себе, щоб не запитати:
— Невже ж так-таки й не вийшло на денне світло, хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом?
— На денне світло? — скрикнув він з невданим переляком. — Що за ідея, любий мій! Такі річі не виходять у нас ніколи на світло. Ніщо не виходить у нас на світло. Та й пощо? Ми ж і без того знаємо, чия в тім була рука. Ти вже розумієш мене, а коли ні, ну, то тим ліпше. Решта — се урядова тайна.
Ми розсталися приятелями, — розсталися тим разом, надіюсь, назавсіди.
___________________
1 Кругом (нім.). — Ред.
2 Оце слово (франц.).— Ред.
3 Торгівля колоніальних товарів і кімната до снідань у Львові, куди в 90-х роках любили заходити дрібні урядовці.
4 Спочатку (лат.). — Ред.
5 Остовпів (польськ.). — Ред.
6 Друге "я" (лат.). — Ред.
7 Краківське товариство взаїмних обезпечень від огню.