«Безмежнеє поле» Іван Франко

Читати онлайн поезію Івана Франка «Безмежнеє поле»

A- A+ A A1 A2 A3

Безмежнеє поле в сніжному завою,
Ох, дай мені обширу й волі!
Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною
І в серці нестерпнії болі.

Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я від лютого болю,
Що серце моє розриває.