Образовательная реформа в разрезе цифровизации украинских школ

Карантин и дистанционное образование заставили многих внезапно адаптироваться к новой реальности

Образовательная реформа в разрезе цифровизации украинских школ

Что на повестке дня образовательной реформы в Украине? Какие вызовы стоят перед «Новой украинской школой» в разрезе цифровизации? Какими технологиями, внедренными в наших школах, мы уже можем гордиться и к чему стремимся - все это из собственного опыта рассказывает Анна Волковинская, руководитель направления Prestigio Solutions украинского ИТ-дистрибьютора АСБИС-Украина.

Сьогодні вже абсолютно очевидною є потреба в діджиталізації процесів в основних сферах суспільного життя. Без сумніву, освіта — досить потужний клієнт і замовник цифровізації. Окрім галузі державних послуг, саме освіта наразі найбільше потребує інтеграції до цифрового середовища.

Інтернет і українські школи. Точка відліку

Ще рік тому, за даними МОН, майже 700 українських шкіл не мали доступу до інтернету взагалі, а понад 9000 шкіл із доступом до мережі могли «похизуватися» лише швидкістю менш як 30 Мбіт.

Торік держава спрямувала 1 мільярд гривень на інтернетизацію, а для реалізації таких амбітних планів, як покриття всієї території України якісним інтернетом, навчання людей цифровим навичкам, було створено профільне Міністерство цифрової трансформації. Одним із його завдань є, зокрема, забезпечення доступом до інтернету тих навчальних закладів, у яких його не було й досі немає. Крім того, державі необхідно подумати і про ті школи, де вже є інтернет, але його швидкість занизька для нормальної роботи.

«Нова українська школа» проти старої

В основу реформи української освіти закладаються найкращі світові та європейські практики. Наріжним каменем є практичний аспект.

Іншими словами, учень має не лише запам’ятати математичну формулу або зрозуміти її суть, але й зуміти застосувати її в повсякденному житті. Саме тут на допомогу вчителям і учням готові прийти інформаційні технології.

Абсолютно унікальні рішення, розроблені суто для навчання та здобуття умінь і навичок учнями, вже сьогодні змінюють нашу освіту на краще.

Без перебільшень, процес осучаснення українських закладів освіти відбувається досить стрімкими темпами. Основна відмінність між старою і «Новою українською школою» — самостійність у прийнятті рішень.

Школа на власний розсуд розпоряджається бюджетними коштами на власну освітню інфраструктуру, завдяки чому навчальний заклад обирає свій шлях розвитку. Зазвичай він один — «реформувати означає діджиталізувати». Та чи можлива технічна революція в українських школах сьогодні і на якій відстані ми від успіху?

Системність і якісні зміни

Дуже важливо усвідомлювати, що зміни впроваджуються комплексно. Це основа для якісних змін. Саме комплексний підхід є запорукою чіткості у вибудові процесу.

Діджиталізація — не виняток. Ми обов’язково маємо розуміти завдання й цілі. Та перш за все, у нас повинен бути послідовний план упровадження змін, іншими словами, покроковий план діджиталізації.

Що саме нам потрібно? Які очікування? Які технічні потужності? Який бюджет? Який софт? Який рівень потреб? Який прогноз впливу? Як оцінити результат?

Усі ці запитання мають бути в переліку вже знайдених відповідей. Крім того, необхідно подбати про техніку безпеки, перевірити сертифікацію обладнання та ліцензію на програмне забезпечення.

Україна активно впроваджує новітні технології в системі освіти. Одним із пріоритетів модернізації української школи є сучасний освітній простір.

Поштовхом для цього став висновок Інституту модернізації змісту освіти (ІМЗО) про використання сучасних інтерактивних дисплеїв у навчальних закладах. Два роки тому, у червні 2018-го, гриф ІМЗО отримали пристрої Prestigio MultiBoard. Їх визнали такими, що повністю відповідають педагогічним вимогам і рекомендовані до використання в освітньому процесі. Інтерактивні панелі неможливо пошкодити через протиударний корпус. Вони також не мають обмежень щодо освітленості приміщення, що важливо для збереження зору.

Крім цього, вчителі мають проходити безкоштовні тренінги для покращення цифрових навичок. Гроші на це вже виділили. Це важливо, адже педагоги не повинні страждати від реформи, це не має бути тягарем для них.

У цьому контексті дійсно важливо допомогти педагогам якнайефективніше витратити власний час, особливо зважаючи на те, що вчитель має ще вдосталь позакласної роботи. Тож цифрова освіта для вчителів — важливий напрям упровадження радикальних якісних змін у системі української освіти. Цим, до слова, займається компанія Prestigio Solutions. Консультації та підтримка педагогів є, напевно, найважливішою частиною діджиталізації. Бо вчителі — її головні амбасадори.

Інтерактивне пізнання: мультиборд vs дошка

Найбільш пріоритетними для розвитку учня наразі вважаються так звані soft skills, або м’які навички. Вони критично важливі для підвищення продуктивності в сучасному світі.

М’якими навичками вважають набір продуктивних рис особистості. Саме вони характеризують людину в середовищі. Наприклад, комунікативні здібності, мовні навички, особисті звички, риси лідерства чи здатність ефективно розпоряджатися власним часом.

Такі Soft skills ефективно розвиваються саме шляхом інтерактивного навчання й подачі матеріалу. Доповіді й реферати, розробка презентацій та навички їхньої публічної демонстрації — усе це допомагає учневі у розвитку саме продуктивних рис особистості. У нагоді стають також різноманітні інтерактивні мультитач-панелі, якими зараз активно оснащуються сучасні українські школи.

Епоха змінюється стрімко: замість звичних шкільних дошок і застарілих проекторів наші діти вже поступово опановують мультиборди. Від багатьох шкіл це ноу-хау ще далеко, але не настільки, як ми собі уявляли. Навіщо він? Мультиборд — це, перш за все, про можливості не лише демонструвати наявний контент, але і створювати власні якісні мультимедійні презентації.

Тим часом в українських школах впроваджуються інформаційні технології, які дозволяють перевести всі форми навчання в оперативний цифровий формат: класну роботу, домашні завдання, контроль знань.

Організовувати роботу в класі стало зручніше. Учитель керує мультибордом, який за допомогою програмного забезпечення, наприклад, mClass, об'єднується з пристроями учнів у єдине інтерактивне середовище. Саме так відбувається обмін мультимедійною інформацією: текстами електронних підручників, відео, зображеннями, аудіозаписами, 3D-моделями, навчальними іграми і програмами.

Ба більше, у такий спосіб викладач роздає колективні або індивідуальні завдання, запрошує учнів ділитися своїм екраном з однокласниками, виводить інформацію на загальний екран інтерактивної дошки тощо. У свою чергу, учитель контролює всі пристрої учнів (планшети), а це зводить до мінімуму чинники відволікання. Простіше кажучи, зростає залученість дітей у навчальний процес. Такі системи можуть працювати офлайн, що особливо актуально для шкіл на периферії. Їх легко встановити на будь-які пристрої (смартфони, планшети, ноутбуки, інтерактивні дошки) будь-яких виробників і працювати з будь-якою ОС: Windows, Android, iOS чи іншими.

До речі, всупереч поширеній точці зору про те, що вчителі, особливо у віці, не готові адаптуватися до нової системи освіти і IT, відповідально заявляю: це — міф. Ми отримуємо багато відгуків саме від викладачів, що їм стало набагато цікавіше і легше готувати уроки, а діти краще засвоюють навчальний матеріал.

Перспективи та виклики

Ми дуже швидко переконалися, що гнучкість системи освіти — запорука її стійкості. Нові глобальні виклики, зокрема карантин і дистанційне навчання, змусили багатьох раптово адаптуватися до нової реальності. Багато вчителів лише зараз опановують навички проведення відеоконференцій та вчаться відключати мікрофони у своїх учнів. Але лише подумайте: це вже і є нова реальність.

Ми — на порозі нових викликів, які можна долати простими рішеннями. Хоча колись вони здавалися нам складними. Проте я переконана, що такий вимушений імпульс до оволодіння навичками дистанційної роботи як у вчителів, так і в учнів піде на користь кожному причетному до системи української освіти. Адже карантин скінчиться, а ми вже стали розумніші!

Відверто кажучи, Україна ще має пройти відносно довгий шлях у цьому напрямку, але той стрибок, який ми здійснили у сфері модернізації освіти протягом останніх кількох років — досить оптимістичний сигнал. Це дає нам упевненість у постійному подальшому прогресі.

Насамкінець, ахіллесовою п’ятою української школи завжди була застаріла матеріально-технічна база, але часи змінюються: на ринку з’явилися релевантні та відносно недорогі ІТ-рішення, держава розпочала активну роботу в цьому напрямку, а завдяки реформі децентралізації та фінансовій автономії шкіл цифровізація нашої освіти стає доступною не тільки в столиці, а й у регіонах.

Анна Волковінська, керівниця напрямку Prestigio Solutions українського ІТ-дистриб’ютора АСБІС-Україна.

Освіта.ua
29.04.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Антон
Подобные статьи публикуют, чтобы оттеснить подальше более актуальные и своевременные статьи. Интересно, что в большом количестве они появляются сразу за статьями более нужными, интересными, интеллектуальными, но идущими в разрез с целями "ведущей" и "направляющей" силы.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!