И. Ликарчук: «специалистов» среди членов НАПН полно

Наша очень «славная» Национальная академия педагогических наук пополнилась членами и член-корами

И. Ликарчук: «специалистов» среди членов НАПН полно

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования

Наша дуже «славна» НАПН поповнилася новими членами і член-корами. Нарешті, очевидно, після тривалих банкетів із цієї нагоди, академія оприлюднила список «щасливців».

Зверніть увагу, що навпроти опублікованих прізвищ не зазначені посади, які ці достойники обіймають на час обрання. А то є дуже цікава інформація.

Там є теперішній голова комітету ВР з питань науки та освіти, ректори, проректори, директори інститутів, працівники МОН, інші люди, які при посадах. Не маю сумнівів: усі вони, за невеликим виключенням, - потрібні люди. Але це є цікава «потрібність». Для тих, хто в цьому списку, «потрібність» обрання визначається з подвійною метою: підтримка власного статусу (бо тепер до всіх титулів й посад можна додати ще один) та пожиттєва стипендія з держбюджету.

Для НАПН «потрібність» обрання визначається тим, що ці люди: а) можуть ЩОСЬ зробити не для педагогічної науки, а для чиновників від неї, котрими кишить ця академія; б) мають, за ЩО стати академіками і щось робити для тих же чиновників...

Серед новообраних справжніх учених, як, між іншим, й серед усіх давніх членів і член-корів - одиниці. Стверджую так, бо маю прикрий досвід багаторічної співпраці з цією установою та єдину спробу стати член-кором у 2012 чи 2013 році. Пішов на той крок майже із спортивного інтересу. Бо разом зі мною балотувався тодішній перший заступник Дмитра Табачника - Євген Сулима. Й мені було цікаво, кого академіки оберуть. Обрали, звичайно, Сулиму – «величезного» фахівця в галузі освіти та педагогіки, який, очевидно, має кілька наукових шкіл (бо так вимагає Статут академії).

Аналогічних «фахівців» у цьогорічному списку повно. Після моєї першої спроби деякі академіки пропонували мені зробити ще кілька заходів. Я категорично відмовився. І не жалкую. Хоч щомісячна пожиттєва стипендія у розмірі 3000 тис. грн. сьогодні була б не зайвою.

Насамкінець іще про одне. Якщо людина, котра обіймає керівну посаду й користується нею для того, щоб отримати додаткові блага у вигляді пожиттєвої стипендії члена чи член-кора, але НІЧОГО не робить на науковому педагогічному поприщі, то чи це не є корупція?

Оригинал

Освіта.ua
28.10.2016

Популярные блоги
А. Костюк: Польше нужны таланты, а Украине – нет? Система высшего образования Украины обречена продуцировать массовый образовательный продукт, а не уникальный
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев