— З війсь...ком, З реєс...тром?
Болісна всмішка скривила обличчя Балики. Очі його нарешті зустрілися з очима Петра Конашевича, і, неспроможний брехати, він з мукою вигукнув, забувши застереження Ле-Куртьє і Шмойловича.
— Та хай йому трясця, падлюці! Знов буде комісія на козаків... Був він собакою, шляхетський король, і залишився...
Сагайдачний, ще мить постояв, дивлячись йому в очі, наче всмоктував у себе смертельну отруту, потім враз обважнів і зсунувся на долівку, заплутавшись рукою в золотому ланцюжку короля.
— Лікаря! — розпачливо крикнув Балика.
І сам вже бачив, що не потрібні тут лікарі....
Вночі десь далеко-далеко, за гирлом Почайни, лунко, як постріл, луснула дніпрова крига. Згодом долинув з-за Чортория такий же звук, притамований далечінню. Потім — третій, четвертий. І з хрустом і шарудінням посунула крига на південь. Незліченними білими зграями йшли вони, і не було кінця-краю їх струмінню. Кришталево мінилися льодини проти місяця, кружляли, напливали і лізли одна на одну, наче білі ведмеді в любовній грі, перекидалися, на мить спінивши темнi хвилі, і кружляли у вирі, щоб рушити далі і зникнути десь на обрії за піскуватими косами або за стрімким рогом правого берега.
І високо-високо, в лускатих срібних хмаринках, лунко перегукувалися журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно і швидко мчали на північ, назустріч кризі і вітрові.
Бриніла, співала весна на узгір'ях струмками, бентежила нетрі лісів, розбуркувала рудих кошлатих ведмедів, кротів, кажанів і борсуків, тяглася до неба зеленими стрілками паростків, кликала до життя, до боротьби, — до коxaння.
І, вийшовши з теплої хати, чухав селянин кошлаті груди, дихав воложним пахом землі, бруньок і торішнього листя, відчував, як бентежно і буйно калатає серце в грудях і кличе його в Дике Поле, на Січ, на уходи, на волю, на боротьбу за визволення.
І слідом за останньою кригою рушили на Січ хлопи і підсусідки, вільні будники, рубачі й копачі, броварники і гамарники, смолярі і залізняки, рудники і шевці, мечники і панцерники — здобувати собі волю і право вогнем, залізом, кров'ю і молодим, непереможним завзяттям.
1930-1935 рр. Київ.
Примітки
1 Хаджі-Дере — турецька фортеційка на Дністровому лимані — нині Овідіополь.
2 Ак-Кермен (біла фортеця) — нині Аккерман. Місто в Молдавії на Дністровому лимані.
3 Сюбхе — нанизані на нитку кульки з бурштину або перламутру, корала і навіть дерев'яні. Вони правили за рахівницю або за чотки.
4 Сандал — легкий турецький швидкохідний вітрильник — корабель військового типу.
5 Кизи Кермен — турецька фортеця, нині Берислав.
6 Шафар — скарбник, той, що приймав податки або гроші.
7 Шайтан (татар., турецьк.) — чорт.
8 "Слободи" — тимчасова воля, яку обіцяли пани переселенцям, що осідали на їх грунтах, з умовою, щоб за користування землею переселенці тричі на рік відбували шестиденну толоку — обробляли панські лани.
9 Почти (від слова. "почет") — військові загони, що їх тримали магнати для захисту своїх замків.
10 Староство — державний маєток, який уряд давав урядовцям замість утримання.
11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві.
12 Возний — урядовець при суді, судовий свідок і виконавець.
13 Рочки — сесія земського суду. Рочки відбувалися тричі на рік.
14 Убальдіні — відомий краківський банкір-італієць.
15 Акче та парички — дрібні мідні монети.
16 Mуедзин — духовна особа, що закликає з мінарета мусульман на молитву.
17 Азан — заклик до молитви.
18 Беглер-бей — султанський намісник, трибунчужний баша.
19 Наргіле, або кальян — апарат для куріння.
20 Сераль, або гарем — жіноча половина палацу.
21 Євнух — вихолощений наглядач за султанськими або башівськими жінками.
22 Фередже — білий серпанок з прорізом для очей, що тоді носили татарки, виходячи з дому.
23 Іджіар — декоративний вишиваний або гаптований золотом і сріблом рушник.
24 Аджем-оглани — хлопчики, взяті у батьків і призначені в яничари.
25 Бей — великий татарський феодал.
26 Бешмет — жіноча cyкня з вузькими довгими рукавами.
27 Спагі — турецька кіннота.
28 Яничари — турецька піхота. Військо привілейоване, на зразок гвардії. Комплектувалося з аджем-огланів.
29 Гяури — так татари і турки називали християн.
30 Блискучий Поріг — султанський палац. Цей вираз виник ще за кочової доби, коли султани і хани не мали палаців, а їх намети й кантари (двоколісні фургони) відрізнялися від інших тільки розміром, оздобами і високим та блискучим порогом. Згодом назва залишилася, втративши свій первісний зміст.
31 Кара-татари — татарські селяни.
32 Мурзаки, або мурзи — дрібні феодали, що діставали землю від хана або від беїв як платню за службу.
33 Шаріат — система мусульманського права.
34 Улеми — інтелігенція, вчені.
35 Мулла — мусульманський піп.
36 Вакуф — духовний маєток, землеволодіння, подароване мечеті або комусь з мусульманського духовенства.
37 Коран — збірка провіщань і наказів Магомета. Зібрали і відредагували коран учні Магомета після його смерті.
38 Флорин — золота монета, карбована у Флоренції.
39 Каравела — торговельний однопалубний вітрильник.
40 Біюк-Джама — головна каффська мечеть.
41 Нахип — особа, що стояла на чолі всіх цехів міста.
42 Капудан-баша — командувач військового флоту Туреччини.
43 Чатир-Даг — одна з найбільших гір кримського гірського кряжа.
44 Подаю справжню татарську казку-легенду про походження Ведмідь-гори в Гурзуфі.
45 Ляхистан — Польща.
46 Харач — данина.
47 Інквізитор — суддя і слідчий інквізиції, тобто духовного католицького суду, що розглядав справи ухилу від догми. Цей суд уславився своєю жорстокістю, катівнями, жахливими в'язницями і стратами.
48 Нишпорний час — присмерки, коли припиняли судові справи і закінчували в суді роботу. У ХVІ сторіччі суди ніколи не працювали при штучному освітленні.
49 Земський суд — суд, що розглядав виключно цивільні справи між шляхтичами.
50 Протестація — запис, вписаний до судових книг, де докладно зазначається порушення прав або закону. Запис мав подвійну мету: по-перше — це заява до суду з проханням притягти винуватця до права; по-друге — це оголошення незаконних або ганебних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.
51 Схизматик — тут: православний.
52 Лотри — розбійники (від латинського latro).
53 Венгржин — угорське вино.
54 Ванчос — тонкі вистругані дошки для теслярських робіт.
55 Прокуратор — адвокат, знавець законів.
56 Агарлик — платня, яку наречений сплачує батькам засватаної дівчини (рештки шлюбу-купівлі жінки).
57 Тарджі-кадим — весільна кравчиха, шиє весільне вбрання багатим дівчатам, а бідним тільки кроїть його.
58 Сагдич — весільна бояриня. Вона приймає від імені нареченого посаг нареченої, перевозить його в житло нового подружжя і пильнує під час весільного обряду.
59 Саз — мандоліна; кімане — скрипка; тулуб-зурна — інструмент з бурдюка та дудок.
60 Шербет — солодке питво з лимонів або інших фруктів.
61 Векіль — старший дружка, що підписував шлюбний контракт від імені нареченого.
62 Кумис — перешумоване кобиляче молоко; катиш — питво з кислого овечого молока з водою.
63 Дувак — щось схоже на башлик з червоної вовняної тканини.
64 Каді — суддя.
65 Срібний пояс — підперізування нареченої срібним поясом було не тільки останнім моментом в одяганні, але мало значно глибший зміст: це, так би мовити, надавало нареченій прав і обов'язків одруженої жінки, майбутньої матері родини. Взагалі, підперізування у мусульман було дуже поширене: султана, наприклад, не коронували, а оперізували мечем предків в мечеті Еюба, отже, й у весільному ритуалі підперізування визначало вінчання.
66 Дувазари — вишивані завіси, прикріплені до довгої жердини. Два носії несли їх, поклавши кінці жердини собі на плечі так, щоб дувазар спускався аж до землі.
67 Куєв-баші — товариші нареченого, його дружки.
68 Селямлик — чоловіча половина будинку.
69 Меддах — оповідач.
70 Джаним — серденько, любонько — пестливе звертання, з яким вдаються однаково до чоловіка і до жінки.
71 Дервіш — мусульманський чернець.
72 Харасан — перська провінція, відома виробництвом килимів.
73 Хадж — так звали мусульман, які ходили до Мекки на прощу. Сеїд — нащадок Магомета. Сеїди мали багато привілеїв, їх звільняли від податків, давали їм землю тощо.
74 Зям-Зям — джерело в Мецці, водою якого торгували хаджі. Її вважали за "святу" і за "цілющу".
75 Хан — готель.
76 Кафеджі — хазяїн кав'ярні.
77 Медресе — вища мусульманська школа.
(Продовження на наступній сторінці)