Г о н е ц ь. Невідомі люди йдуть сюди.
В о д я н и к. Що? Гонець. Попереду вусатий. Перед ним розступається вода.
О л е н к а. Може, то мій брат Крутивус?
В о д я н и к. Встань! Дихни!
Чути пісню братів
Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу налягає,
Шовкова трава на косу налягає,
А з-під тієї трави галка вилітає.
Ой скажи нам, галко, галочко чорненька,
Де наша сестриця, сестриця рідненька?
Ніхто й ніколи ще не приходив так у моє царство. Шлях до мого володіння закривають гори високі, заступають ліси дрімучі, загороджує залізна брама на п'яти чарівних замках. Людині тут не пройти. (Маленька пауза). Чому затихла музика? Чому припинилися танці?
О л е н к а. Хто ж вони? Хто ці люди? Може, то мої брати?
В о д я н и к. Хто міг відчинити браму, коли ключі у мене?.. (Обмацує себе, але ключів не знаходить).
З'являються брати, коваль.
О л е н к а (біжить їм назустріч). Братики!.. Рідні!.. (Потрапляє в обійми Крутивуса).
К р у т и в у с. Жива! Жива!
В е р н и г о р а. Сестрице!
В е р н и д у б. Розшукали... Та дай же обійняти тебе. (Цілує).
Ї м — і — н е — н а ї м с я. Дозвольте ж і мені дотовпитися до сестриці! Здрастуй, Оленко, здрастуй, рідненька! (Цілується з нею).
О л е н к а. Біжу-й-не-набіжуся! (Цілує його). П'ю-і-не-на-п'юся! (Кинулась до коваля й спинилася). А вас не знаю.
В е р н и д у б. Коваль Максим — наш друг.
О л е н к а. Здрастуйте, дядьку Максиме!
К о в а л ь. Здрастуй, Оленко, здрастуй!
О л е н к а. Це сон... Справді, сон... Невже це ви переді мною?
В с і. Як бачиш. Розшукали тебе. Така радість...
О л е н к а. Не думала ж я і не гадала. А як же наші мама, тато? Живі-здоров!?
К о т и г о р о ш к о. Живі, здорові. Ждуть нас там, не діждуться.
О л е н к а (до Котигорошка). А це... це хто? Чому його не знаю? Чий ти, хлопчику?
К о т и г о р о ш к о. Якщо ти їм сестра, то будеш і мені сестрою. Я твій молодший брат.
О л е н к а (здивовано). Брат? (Позирає на Крутивуса, немовби перевіряє, чи правду ж говорить хлопчина). Це мій брат?
К р у т и в у с. Так, це наш брат.
О л е н к а (кидається в обійми). Братику!
К о т и г о р о ш к о. Сестрице! Рідна!..
О л е н к а. Як же тебе звати?
К о т и г о р о ш к о. Котигорошком.
В о д я н и к (з жахом і здивуванням). Ти? Ти Котигорошко?
К о т и г о р о ш к о. Я Котигорошко. А ти, може, Водяник-смертоносець?
В о д я н и к. Я... Водяник-смертоносець.
К о т и г о р о ш к о. Просимо тебе по-доброму, по-хорошому відпустити на волю нашу сестру Оленку.
О л е н к а. Відпусти мене додому!..
В о д я н и к. Ха-ха-ха! Відпустити Оленку? Ха-ха-ха! Відпущу... (Схопив несподівано Оленку за руку, кинув її до служки). Відпущу... Коли всі загадки мої ти відгадаєш, коли все зробиш так, як я тобі звелю, тоді сестру твою Оленку, а мою царівну водяну я відпущу на волю. Коли ж ти загадок моїх не відгадаєш, тоді тебе й братів твоїх ще й коваля в придачу звелю скарати я на смерть.
О л е н к а. Братику Котигорошку, не домовляйся з ним. Він і тебе, і всіх вас згубить.
К о т и г о р о ш к о. Не бійся, Оленко. Коли треба буде, ми зуміємо себе захистити.
В с і. Зуміємо!
— Правда твоя, брате.
К о т и г о р о ш к о. Погодимось на це?
В с і. Дивися, брате, тобі видніше.
— Погодимось.
— Відступати нам не випадає.
— Не боягузи ж ми.
К о т и г о р о ш к о. Загадуй свої загадки.
Для Водяника виносять крісло. Сходяться всі служки, і військо, і танцюристки.
В о д я н и к. Що є на світі найпрудкіше, найсолодше і найм'якіше?
В е р н й д у б. Найпрудкіше... Хіба що заєць?
П' ю — і — н е — н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво... Найпрудкіша — ластівка.
К р у т и в у с. Подумати треба.
Ї м – і – н е – н а ї м с я (вискакує наперед). Подумать треба! О! Я вже знаю! Найпрудкішим є на світі наш брат Біжу-й-не-набіжуся!
Той, схопившись з місця, починає бігати. Водяник і всі його прибічники регочуть.
В о д я н и к. Спиніть його, спиніть! Коваль (бере Біжу-й-не-набіжуся за руку). Сідай!
Ї м – і – н е – н а ї м с я. Я знаю... Я вже відгадав. А найсолодшим буде мед! А найм'якшим — подушки пухові!
Сміх.
В о д я н и к (до Котигорошка). Що скажеш ти?
К о т и г о р о ш к о. Найпрудкіша на світі думка, найсолодше — сон, а найм'якше — кулак, бо на чому б ти не лежав, а все кулак під голову мостиш.
В о д я н и к. Правда. Ти бачиш оту гору?
К о т и г о р о ш к о. Бачу. Водяник. Чи зможеш ти з гори тієї пошить мені кожух?
К о т и г о р о ш к о. Чом не пошити? Пошию, але тоді, коли ти мені з піску ниток зсукаєш.
Схвалення серед братів.
В о д я н и к. Язик у тебе гострий мов бритва. А розум меткий, наче блискавиця! (Глянув убік). Подати мені отой горщик!
Дають.
Залатай оцю дірку — і я звільню з неволі Оленку.
К о т и г о р о ш к о. Добре. Чом не залатати? Залатаю. Але спочатку виверни його навиворіт.
В о д я н и к (зі злістю надіває горщик на голову одному зі своїх служок). Це ще не все. Я хочу, щоб ти обігнав мого меншого брата.
О л е н к а. Ти говориш неправду. Він тобі не брат. Це найкращий у твоєму царстві бігун.
В о д я н и к. Я тебе не питаю. Мовчи!
О л е н к а. Не буду я більше мовчати...
К о т и г о р о ш к о. Якщо ти, Водянику, брата виставляєш, то брата поставимо й ми.
В о д я н и к (б'є в долоні).
З'являються слуги.
Мого гінця покликати сюди.
Слуги виходять.
Ще раз нагадую: коли змагання ти програєш, вам всім буде негайна смерть — і смерть страшна. Чи згоден ти змагатися тепер?
К о т и г о р о ш к о (до Біжу-й-не-набіжуся). Ну, брате Біжу-й-не-набіжуся, виручай!
Б і ж у — й — н е — н а б і ж у с я. Попробую.
З'являється гонець — високий, з довгими, як у чаплі, ногами.
В о д я н и к (гінцеві). Бігтимеш до брами і назад. Коли не виграєш змагання, я батогами тебе засічу!
Гонець вклоняється.
Г о н е ц ь. З ким маю я змагатись?
Б і ж у – й – н е – н а б і ж у с я. Зі мною. (Бігає навколо гінця).
Г о н е ц ь (зміряв його презирливим поглядом). Курча!
В о д я н и к. Помчали!
В е р н и г о р а. Помчали.
Музика.
В е р н и д у б. Як вітер буряний.
П' ю — і — н е — н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво, хто буде переможцем?
В о д я н и к. Ага, мій гонець обганяє.
Ї м — і — н е — н а ї м с я. Обганяє його гонець. Що ж тепер буде?
К р у т и в у с. Мовчи! Дивися й мовчи.
О л е н к а. Вони порівнялись знову.
К о т и г о р о ш к о. До брами підбігає першим Біжу-й-не-набіжуся.
К р у т и в у с. Мчать назад.
Ї м – і – н е – н а ї м с я (кричить, розмахуючи руками). Давай... давай!.. Біжу-й-не-набіжуся! Рідненький братику, давай, да-а-ва-а-ай!
В о д я н и к. Уб'ю! Батогами засічу до смерті... Голову зітну! (Погрожує кулаком).
О л е н к а. Він доганяє брата. Він обганяє його.
В о д я н и к. Ха-ха-ха! Гонець мій зрозумів, що не зносити йому голови, коли не виграє змагання!
Ї м — і — н е — н а ї м с я. Наддай, братику, наддай! Отак... Молодчина!.. Ага, знай наших... Відстає Водяників гонець.
В е р н и г о р а. І справді, відстає.
В е р н и д у б. Біжу-й-не-набіжуся знову вирвався вперед! *
П' ю — і — н е — н а п' ю с я. Цікаво, дуже цікаво!
В о д я н и к (люто кричить). Уб'ю! Засічу батогами! Засічу!..
О л е н к а (кидається вперед). Братику! Рідний! Переміг...
Її схоплює служка. Першим вбігає Біжу-й-не-набіжуся, а за ним уже гонець.
К о т и г о р о ш к о (тисне йому руку). Спасибі тобі, брате.
В с і. Молодчина!
— Добре бігаєш, ой добре!
— Виручив.
— Виграли змагання.
Б і ж у – й – н е – н а б і ж у с я. Так дякуєте, наче я хтозна-що зробив.
В о д я н и к (ходить, нерву ється).
Гонець стоїть, чекаючи вироку.
Забрати його до льоху.
Г о н е ц ь. Змилуйся, володарю! Пожалій, не губи.
Гінця силоміць виводять вартові.
К о т и г о р о ш к о. Ну, все. Загадки відгадали, гінця твого перемогли. Віддавай нам сестру!
В о д я н и к. Ні, це ще не все. Є в моїм царстві їдець. Є в моїм царстві питець. Коли ви їх переможете в змаганні, віддам тоді сестру Оленку. Коли ж програєте...
Ї м — і — н е — н а ї м с я. О! Це річ приємна. (Повеселів одразу). Там, де їжа, там і я. А скажіть, наїдки будуть смачні?
П' ю — і —н е —н а п'ю с я. Цікаво, напитки будуть добрячі?
В о д я н и к (б'є в долоні).
З'являються слуги.
Покликати Того, хто більше за всіх їсть, і Того, хто більше за всіх п'є.
Вносять стіл. Музика.
Ї м – і – н е – н а ї м с я (одразу вмощується за стіл). Ви чули, брати, чули? От бач! І я вам у пригоді став.
К о т и г о р о ш к о. Дивися ж, брате, виручай.
(Продовження на наступній сторінці)