«Сонце, намальоване циноброю» Дмитро Павличко

Читати онлайн поезію Дмитра Павличка «Сонце, намальоване циноброю»

A- A+ A A1 A2 A3

Сонце, намальоване циноброю 1,
На вітрилах вечора пливло.
В золотій спечаленості обрію
Ти світилась, як небесне тло.

За зорею рідною й далекою
Ти тужила на моїм крилі,
Ніби не принесена лелекою,
А прибула в світ на кораблі.

Ми стояли в придніпровській обочі,
Ми вдивлялись, наче діти, в путь,
По якій твої космічні родичі
Надпливуть чи просто надійдуть...

 

1 Цинобра — кіновар, червона фарба.