«Осінь» Дмитро Павличко

Читати онлайн поезію Дмитра Павличка «Осінь»

A- A+ A A1 A2 A3

Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.

А над полем нитка
Дзвонить, як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.