«По щучому велінню» Марко Кропивницький — страница 4

Читати онлайн казку Марка Кропивницького «По щучому велінню»

A

    Тпру, приїхали! Якщо бажані гості, то вітайте, а як ні, в шию туряйте!.. Кланяється вам макітра з головою і коцюба з кочергою. (Здійма макітру з голови, морда йому замурзана.) Королівна. Ха-ха-ха!

    Всі починають реготать.

    Хома. Коли сміхом вітають, стало бить, приймають. Королівна (регоче). Хай же тобі грець, який ти замурзаний!..

    Хома. То я квашу їв та не вспів облизатись!.. (Витира лице.) "По щучому велінню, по моєму хотінню" умить мене й причепурить!

    З'являються руки, котрі вмивають його, витирають і розчісують волосся на голові.

    А тепер я і з печі злізу. Оце ж я вам той самий Хома, що розуму нема. (Уклоняється королеві й королисі.)

    Королівна. Іди ж, Хомо, сядь біля мене.

    Хома (підходе, цілує їй руку і стає перед нею навколішки). Карай мене або милуй!

    Король. Чи до вподоби тобі, доню, цей красунь?

    Королівна. Таким я його і в сні бачила, кращого мені й не треба. (Садовить його поруч з собою.)

    Король. Бути тобі, Хомо, нашим зятем! Вітайте молодих!

    Всі. Поздоров, боже, молодят, пошли вам радостей і довгого віку!

    Молоді уклоняються всім.

    Хома. "По щучому велінню, по моєму хотінню" щоб зараз тут з'явились мої батько й мати. Тим часом благословіть молодих образам поклонятися, до вінця збиратись.

    Кланяються.

    Хор.

    Молоді до ніг уклоняються,

    У отця-нєньки благословляються...

    КІНЕЦЬ