«Собаки брешуть; я прочнувся...» Павло Грабовський

Читати онлайн поезію Павла Грабовського «Собаки брешуть; я прочнувся...»

A

1 c.

    Собаки брешуть; я прочнувся:
    Знадвору шемріт доліта...
    Хотів озватись, та й запнувся...
    Оце, крий господи, слята! [3]

    У хату сунеться добродій,
    Синемундирний, [4] як мара,
    А ціла низка "благородій"
    За ним у двері напира.

    Чи не лиха ж мені година:
    Яке недобре їх несе?
    Ну, чим завадила людина?
    Перепаскудять зараз все...

     

    [3] — Слята — напасть.

    [4] — Синемундирний добродій — жандарм

    Другие произведения автора