«Русалка» Василь Бобинський

Читати онлайн вірш Василя Бобинського «Русалка»

A- A+ A A1 A2 A3

Між розлогини химерні
Язиками подовгастими
Сонна синява спокій розсипала.
На озерні непорочні дзеркала

Виплила, Бризнула криком русалка.
До топельника зеленого
Плавнозгубно, зоречасно
Сонним чаром шалу липла,

Маном манила до терему...
Оп'янилась диким криком,
Ссала з лілій сок ненаситно
І в хвильки плюскітно хлипала.

1922