— Скінчилися всі химери! Хе! "Свобода"! "Земля і фабрика!!!".. Довели світло катастрофи, хами смердючі... (Визвірився). Україна потребує бидла!!, а не таких смердючих господарів!!. Пани! Ха-ха!.. (Перекривляє) — "Ми не раби, раби — не ми..." Ух, натовкли вам всякі психопати...За двадцять років не вивітрилось, на Колимі не щезло.
СЛІПИЙ ДІД — підвів голову, хотів щось сказати, та й зітхнув, зігнувся:
— "Де той Єрусалим?.."
ХАМУЛА:
— Все! (До посіпак). Ведіть їх всіх. Хай дають дітей на Європу... І онуків. І самі хай ідуть....
ПОПОВ:
— Але вони не кричали — "Хайль Фюрер!"
ХАМУЛА:
— Вони закричать... Збирайте дітей!.. Всіх... І марш!!.
І затужили люди, гнані отарою. А Хамула міряє широкими кроками подвір'я, так наче хоче щось перевірити. Гарячково гомонить:
— "Хами... Бидло... Україна потребує бидла... І залізної руки (потрясає кулаками) — І господаря... За нами стоїть, як мур, залізний, непереможний п'ястук Нової Європи!"
Та не вийшли ще люди, як загула машина...
5
Вигнався ТАНК вулицею і став біля руїни.
— "Німці"! "Німці!" — зойкнули люди і кинулись врозтіч. А ХАМУЛА, 1 ПОПОВ, І ДОЛМЕТЧЕР, І ВСІ з ними — стали на струнко і сказали руками — "Хайль"!
Написано на танку "Летючий Голландець", та не встиг ніхто ще прочитати як — шкваркнув люк! і вистрибнули з машини:
САШКО — замурзаний потом, без кашкета і без шинелі, і навіть
безі гімнастьорки, — з " Фінкою " за плечем і обчіпляний
гранатами...
ДАНИЛО — із забинтованою головою, теж без шинелі, в самій сорочці, — озброєний пістолем і біноклем...
і ОКСАНА — в повній бойовій уніформі танкіста, — з машиновим пістолем...
Вискочили, і сказав САШКО:
— А ОСЬ І МИ!.. — урвавши тим на половині Хамулину фразу: ..."УКРАЇНА ПОТРЕБУЄ БИДЛА..."
Озирнулись, ще вискакувавши, гості навколо та й стали, вражені.
— Що, що?.. — спитав САШКО, підступивши тяжко. — Ану повтори... (та й упізнав ХАМУЛУ. А Хамула упізнав Сашка й Данила і, не знаючи, про що ходить і хто вони, затрясся...)
І змішався ПОПОВ. Набік: — "Він! І теж перекинувся!.. Ще й якимсь начальником став! От чорт..." — і не знає, що робити.
— А ти що сказав? — підступив Сашко до ПОПОВА. І впізнав. І той впізнав.
ХАМУЛА:
— Я сказав — "Україна потребує бидла"... Хайль Фюрер!!.
— Нехай, — сказав САШКО байдуже.— Знаю твою ідею!.. — і повернувся до Попова.
ПОПОВ:
— Я... Я сказав — "Це наші!.."
САШКО: оглянув його з ніг до голови з презирством:
— Хапай, коли "ваші". (Двозначно). То ми ще подивимось, — чи то ми — "ваші", чи то ви — "наші"...
ДАНИЛО гарячково оглянув подвір 'я, подивився на Оксану та й уперся очима в Хамулу:
— А — де — мати??!
(Мовчанка).
САШКО:
— Товаришу Генерале!..
ХАМУЛА (миттю змикитивши щось, шарпнувся по пістоля та як не закричить істерично):
— А-а-а... Це Він! Це той психопат, що не хоче нікого і Нової Європи!!. Алярм!., (та й не дасть ради з пістолем)
— Забрати їх!! Забрати!!. Хайль Фюрер!.. Слава Україні!!.
— "Героям слава!!" — зметнув Сашко очима й "Фінкою" в ХАМУЛУ, та ДАНИЛО взяв його за руку, тоді як ОКСАНА шарпнула своїм скорострілом і дзвінко та категорично:
— Хенде хох!!. Зброю вег!..
(і піднесли всі "хенде хох", впустивши зброю).
... Три кроки назад!.. ТАК стояти!
САШКО:
— От. Вас багато підняло отак лапи під цю команду.
ХАМУЛА дерзко, істерично:
— Обережно!! За нами стоїть, як мур, залізний, непереможний п'ястук Нової Європи...
ДАНИЛО:
— Нехай стоїть собі.
САШКО:
— І ти постій. Чхать я хотів на цілий твій "мур" і на цілу твою "Нову Європу"... (До Оксани) — Оце вони й є!..
ОКСАНА замерехтіла очима, не спускаючи їх з групи:
— Бачу...
САШКО:
— От цирк!.. (Козиряючи до Данила). Товаришу Генерале! Дозвольте зробити слідство? Найкоротше та й найліпше з усіх...
ДАНИЛО кивнув головою, щось зосереджено думаючи.
САШКО обійшов усіх і оглянув:
— Ха! Он куди ви евакуювались, га... Звикла, значить, собака бігати за возом, а тепер поперла за саньми!...
ДАНИЛО підійшов тим часом до ПОПОВА (Сашко гримнув — " СТРУНКО"!), постояв, подивився на нього... І одійшов. До Сашка:
— Видай йому його шкуру...
— Так є!... Так що ми Вам вашу уніформу привезли, яку Ви загубили, пане... Чортій як тепер Вас звати. Ну, потім розберем... (йде до ТАНКА і приносить ШИНЕЛЮ) — На. Одягай-одягай!.. (ПОПОВ одягає шинелю). Так. Все ціле?.. Може, ти вже яким ВОЛОСЯНКІНИМ став, чорт тебе знає... А тепер знову "Хенде хох!" Отак і стій... Аж ДВІ шкури маєш, ба.
ХАМУЛА тримаючи руки догори, намагається бути грізним:
— За нами стоїть мур...
САШКО:
— Чорт з ним. Хай постоє. Пробила ваша година, проб'є й його, а по всьому прийде наша... Хоч би навіть нам через той світ довелось маширувати, а таки наша буде зверху. Ми, брат, туди підемо втрьох, а звідти вернемось...ого-го!.. Ну-с. Так ви знаєте, хто перед вами стоїть? Га?! Чого ж ви мовчите? Бидло ви стояросове! Ви думали, що на цілу УКРАЇНУ ніхто вже вас не тарахне по кумполу?.. Бодай для початку?
ПОПОВ запобігливо:
— Д-д-дозвольте...
САШКО:
— Знаю. Та ти помовч! Бо ти вже своє одговорив. Тепер моя черга... Значить, "Нова Європа"?.. (Раптом підійшов до нього і ткнув пальцем у груди, суворо):
—Твоя як хвамилія?
—В... ВЛАСЕНКО...
— Ага!.. Я ж так і знав! З ПОПОВА, значить, став ВЛАСЕНКОМ. А потім знову причепиш "ов"? .. Здорово.А твоя? (тикнув ХАМУЛУ).
—ХАМУЛЬСЬКИЙ...
—Ага!.. З ХАМУЛИ став ХАМУЛЬСЬКИЙ. А потім ще причепиш "як"? .. Знаменито. А твоя?
—БУГАРТ...
САШКО
(Продовження на наступній сторінці)