"На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років", – чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки? Автори статей і промовці чомусь дуже вподобали цей архаїчний старослов'янізм "поприще", забувши про всі інші українські відповідники, що, мабуть, далеко більше відповідали б нашій сучасності. Чи не краще звучить, замість старозавітного, український вислів "на ниві"? ("Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав". – Ю. Смолич). Або такий же народний вислів "на полі"? "На літературному полі мені щастило". – М. Коцюбинський). Навіть у запозиченому "арена" вчувається більше сучасності, ніж у застарілому "поприще" ("На арені боротьби з темрявою і безправ'ям народних мас Леся Українка засвічувала яскраві досвітні вогні". – З промови).
Жива народна мова не знає іменника "поприще", але в ній є схоже за звуковим складом дієслово "поприщити", що викликає комічні непорозуміння, коли чують під час читання газети цей непопулярний архаїзм. Бодай із цих міркувань не слід послуговуватися словом "поприще" й не минати відомих усім його синонімів.
Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти
Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник "порівняння" й широко ним користується: "З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення" (З. Тулуб); "У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим – нема ніякої тенденційності" (з газети). В обох цих фразах слово "порівняння" звучить цілком природно, по–українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів "по сравнению", "сравнительно": "При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень", – і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: "як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури)", "з порівняння… виходить". Так само й у фразах "У порівнянні, з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед", "На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року" краще було б написати: "як порівняти з феодалізмом", "як порівняти з тим же періодом минулого року".
Як відповідник до російського вислову "по сравнению" є ще в українській мові прийменник "проти", який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: "Проти нас трьох нема в світі дужчого", (Б. Грінченко); "І стіл був багатший проти звичайного" (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: "проти феодалізму капіталізм був…", "проти того ж періоду минулого року…".
Похідний від дієслова "порівняти" прислівник "порівняно" буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: "Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер" (Я. Гримайло), – хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).
Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд
"Порядок" і "лад" – слова–синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: "Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки" (І. Нечуй–Левицький); "Дячиха господарювала і всьому лад давала" (Марко Вовчок). Уживається "порядок" і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: "Після татарщини нові порядки на Україні постали" (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом "лад".
У щоденному мовленні часто надуживають словом "порядок", зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. "Приведи в порядок усі папери", замість "упорядкуй усі папери", "дай лад усім паперам"; "Чи у вас усе в порядку?", коли можна краще сказати: "Чи у вас усе як слід?" або "Чи у вас усе гаразд?". Замість "У нашій сім'ї був такий звичний порядок", – краще сказати: "У нашій сім'ї був такий звичай" або "У нашій сім'ї так повелося". Краще сказати: "Йому наказано це адміністративним порядком", – ніж "в адміністративному порядку"; "Я сказав це порядком пропозиції", а не "в порядку пропозиції". Краще сказати не "У його хаті погані порядки", а "безладдя (безлад)", не "підтримувати порядок", а "пильнувати ладу".
Посмішка, посміх і усмішка, усміх, осміх
На сторінках наших газет, журналів, ба навіть у художніх творах і перекладах часто не розрізняють слів "посмішка" й "усмішка", уважаючи їх за абсолютні синоніми, наприклад: "На обличчях усіх присутніх сяяли радісні посмішки"; "Він глузливо всміхнувся".
Особливо вподобали слово посмішка деякі перекладачі художньої літератури, майже забувши в своїх перекладах слово "усмішка".
Чи таки справді ці слова – абсолютні синоніми, чи між ними є якась значеннєва різниця? Подивімось, як користувались цими словами наша класика й народна мова: "Нехай мати усміхнеться, заплакана мати" (Т. Шевченко); "Я вам з того світа, любі, усміхнуся" (Т. Шевченко); "До смерті не забуду його погляду, його усмішки" (О. Стороженко); "Де той погляд молодецький, де той усміх веселий?" (Марко Вовчок); "Нічого, нічого, ні вітру буйного, ні усміху з неба, нічого не треба" (М. Вороний); "А радість уже осміхається то з одного, то з другого віконця темним червоним вогником" (С. Васильченко); "І очі сміялись, а на губах перебігав осміх" (І. Нечуй–Левицький); "А осміхнулось воно як – аж любо глянути!" (з живих уст).
У цих прикладах слова "усмішка", "усміхатися", "усміх", "осміх", "осміхатися" стоять там, де мовиться, що людині весело, приємно, гарно.
Наведемо тепер приклади з словом "посмішка": "Ходили в поле, жали собі хліб і посміхалися злорадно" (М. Коцюбинський); "Раптом Ляля обернулася до рідних і якось криво, не по–своєму посміхнулась" (О. Гончар); "Це… посмішка з мене" (Словник Б. Грінченка).
Не важко помітити, що тут слова "посмішка", "посміх", "посміхатися" передають відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось. У Словнику української мови П. Білецького–Носенка слово "посміх", що є синонімом до слова "посмішка", перекладено тільки словами "насмешка", "шутка". Подібне бачимо й у Словнику мови Т. Шевченка Інституту мовознавства АН УРСР, де слово "посміх" стоїть у тім же значенні. Слова "посмішка" нема в цих двох словниках. Тим часом у Т. Шевченка та в інших письменників є похідні іменники від дієслова "посміхатися": "посмішище" ("Бо на посмішище ведуть старого дурня научати". – Т. Шевченко), "посміховисько" ("Робила мій дім посміховиськом та метою всяких дотепів". – М. Коцюбинський).
Якщо вже шукати синонімів до слів "посмішка", "посміхатися", то це будуть "насмішка", "насміхатися". Проте слід зазначити, що в словах "насмішка", "насміхатися" мовиться не стільки про глузливий вираз обличчя або очей, скільки про глузливий зміст того, що каже смішко або насмішник: "Із матки старенької насміхається" ("Українські пісні" М. Максимовича); "Ой іде багач, ой іде дукач, насміхається – ой за що, за що бідна голота напивається?" (народна пісня); "Не пущу я, дитя моє, в ліски по горішки, бо вже мені надоїли хлоп'ячі насмішки" (народна пісня).
Правило, як правило, як звичайно, як водиться, як заведено
У нашій мові широко вживається іменник "правило": "Засвоївши якесь граматичне правило, він придумував до нього цілий диктант" (О. Донченко); "Додержуйтесь правил вуличного руху" (оголошення); "Чотири правила арифметики".
За відповідник до російського вислову как правило в нас дуже вподобали вислів "як правило", запозичений з інших мов і насамперед із російської: "Усі будиночки були двоповерхові, розраховані, як правило, на дві сім'ї". А тим часом наша мова має свої ориґінальні відповідники, про які часто забувають: "як звичайно" ("На есмінці, як звичайно, в цей час панувала тиша. – М. Трублаїні), "як водиться" "Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли". – Л. Глібов), "як заведено" ("У кіно, як заведено в нас, ходимо ми, дівчата, всі разом". Із живих уст). Не слід забувати цих давно відомих висловів.
Приклад і кольба
(Продовження на наступній сторінці)