«Прошак під церквою» Богдан-Ігор Антонич

Читати онлайн вірш Богдана-Ігоря Антонича «Прошак під церквою»

A

1 c.

    Мохнатий, мохнавий, патлатий,
    курлапий та клишавий та чеверногий
    вилукуваті підігнув під себе ноги
    й більмом споглядає на сонячну лату.

    Брудний, космогрудий, від бруду
    руді підняв груди.
    Беззуба щока, спорохнявіле ясно.
    О, сонце, всім світить так ясно,
    всі рівні є люди.

    Другие произведения автора