«До істот з зеленої зорі» Богдан-Ігор Антонич

Читати онлайн вірш Богдана-Ігоря Антонича «До істот з зеленої зорі»

A- A+ A A1 A2 A3

Закони "біосу" однакові для всіх:
народження, страждання, смерть.
Що лишиться по мені: попіл слів моїх,
що лишиться по нас: з кісток трава зросте.

Лисиці, леви, ластівки і люди,
зеленої зорі черва і листя
матерії законам піддані незмінним,
як небо понад нами синє і сріблисте!

Я розумію вас, звірята і рослини,
я чую, як шумлять комети і зростають трави.
Антонич теж звіря сумне і кучеряве.

1935