«Веретено» Богдан-Ігор Антонич
Читати онлайн вірш Богдана-Ігоря Антонича «Веретено»
A- A+ A A1 A2 A3
Стрілчастий день, прозорий холод
і вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок. Срібло й синь.
Душа острунена й зелена.
Сміється сніг, сміюся я.
Червоним сонця веретеном
закрутить молоде хлоп'я.
Связанные публикации: