И. Ликарчук: дискуссия о реформировании сети школ

Реформа сети школ, если осуществлять ее для людей, требует существенных капиталовложений

И. Ликарчук: дискуссия о реформировании сети школ

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования. 

Уважно слідкую за дискусією з питань майбутнього реформування мережі закладів загальної середньої освіти, котра розгорілася в соцмережах та на шпальтах багатьох ЗМІ.

І мене постійно не покидає почуття тривоги стосовно того, що у результаті цього реформування ми можемо мати те, що мали упродовж багатьох років – лише зміну назв ЗЗСО та вивісок на них. Особливо, коли читаєш про якісь «стратегічні плани розвитку мережі», «концептуальні засади формування мережі», якими ущерть переповнені акаунти органів управління освітою та їхніх очільників.

Здається, що після певного затишшя, зумовленого епідемією, освітні чиновники з юнацьким запалом осідлали улюбленого коня – планувати мережу... Це ж вам не складна та відповідальна робота із забезпечення заклади освіти та педагогів усім необхідним для дистанційної освіти, з чим те саме чиновництво абсолютно не справилося.

А улюблена справа чиновників – ділити, рубати, закривати, об’єднувати, спрощувати... Бо і робота, начебто, є, і можливості для піару практично безмежні, і відповідальності ніякої... Тим більше, що до 2024 року іще далеченько...

Між іншим, на мою думку, ця реформа у 2024 році навряд чи розпочнеться. І для такого висновку маю кілька підстав.

1. Я не знаю, що вживали автори законодавчої норми, коли визначали 50 тисяч населення умовою для створення ліцеїв. Очевидно, вони прилетіли з Місяця і приземлилися посеред Хрещатику. Бо, якби десь на інших теренах, то зрозуміли б, що ця норма може бути реалізована лише у окремих містах України. Для 90% населення навчання ліцеї можуть стати примарою... І про рівний доступ до якісної освіти тоді геть забудемо.

Більше того, як завжди, коли мова йде про якісь цифри, ніхто не хоче пояснити: «А чому 50 тисяч, а не 40, 30, 20 чи 5...?» І як завжди, відсутність пояснення та необхідної комунікації неминуче зумовить те, що народ елементарно не дасть чиновникам зробити цю наругу над системою освіти. Бо це навіть не тарифи. Це – доля дітей і онуків. Це те, що ще, слава Богу, близьке до серця практично кожній українській родині. І люди не дозволять це близьке спаплюжити, про які б кисільні ріки та молочні береги ці самі чиновники не розповідали.

2. Очікувана реформація мережі закладів загальної середньої освіти, якщо здійснювати її задля інтересів людей, а не чиновників, вимагає суттєвих капіталовкладень. Бо не відірвеш, образно кажучи, від приміщення існуючої школи якийсь блок чи «крило», щоб перенести його на інше місце та відкрити в ньому відокремлений заклад. А без такого відокремлення реформи не буде. Аналогічна ситуація з обладнанням, кадрами, системами життєзабезпечення тощо.

3. Найскладніше питання – кадри. І не лише кадри як певна кількість людей. Профільна школа вимагає нових кадрів. Із іншим педагогічним мисленням. Яке не зміниш наказом якогось управління освіти... Потрібні зовсім інші підходи до організації освітнього процесу в профільній школі, до системи оплати праці та обліку роботи педагогів.

Урешті, профільна школа вимагає зовсім іншого усвідомлення сутності освітнього процесу, сутності забезпечення якості освіти... А не так, як то все є наразі...

Тож, на мою думку, очікувана реформа мережі ЗЗСО є своєрідною terra inkognita для української освіти. І уявлення того, що освоєння цієї незвіданої землі – лише скорочення, реорганізація, перетворення закладів освіти в інші, – глибока помилка і невігластво. Це велика багаторічна і дороговартісна робота. На відміну від зміни вивісок. І це потрібно зрозуміти.

Взяти голову в руки й почати працювати. Інакше – ніякого дива не буде.

Оригинал

Освіта.ua
28.01.2021

Популярные блоги
О. Калинич: выводы о дистанционном обучении Из понятия «дистанционное обучение» надо убрать слово «обучение», заменив на «имитация»
И. Ликарчук: образовательный процесс теряет смысл Результаты экзаменов не должны быть основанием для оценки работы учителя, это оценка работы учеников
Н. Глюз: снова старые схемы и двойные стандарты На ЗНО живет страшный вирус, его не берут ни маска, ни антисептик, а выпускной будут гулять без масок
А. Мирошниченко: советы учителям от киноактера Даже примитивная камера увеличивает все эмоции и раскрывает большие и маленькие секреты
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев