И. Ликарчук: бумажный или электронный журнал?

Что изменится в школьном образовании от появления электронного журнала?

И. Ликарчук: бумажный или электронный журнал?

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования.

Є така приказка: «Чим би дитя не тішилося, якби не плакало...». Згадав її, прочитавши це повідомлення про чергове «велике» досягнення в нашій освіті.

Це коли про «двійку», отриману якимось Петриком у якійсь далеченькій сільській школі, будуть знати аж у Києві, аж у Інституті освітньої аналітики...

Яка різниця - паперовий чи електронний журнал? Тим більше, якщо у багатьох школах будуть заповнювати і той, і той...

За великим рахунком, то не потрібний ні один, ні другий. Як то є у більшості розвинутих країн світу. Але ж ми «із совка», і ніяк не можемо відмовитися від радянської спадщини. А класні журнали - це звідти, від лєнінського «учота і контроля» за роботою вчителя.

У СРСР вони були заведені для того, щоб не дай Бог, вчителю не переплатили за не проведені уроки, чи щоб можна було відрахувати із його зарплати за уроки, не записані в журнал. І для вчителя, крім того, класний журнал був кондуїтом, з якого інспектуючи та перевіряючі виловлювали те, за що завжди можна було лишній раз клюнути вчителя: кількість оцінок, які вони, чи є підсумкові і т. ін.

А для учнів класний журнал також був кондуїтом, у якому зберігалася історія всіх «подвигів» учня в оцінках.

І таким він залишиться. Навіть у електронному вигляді. Бо оцінка завжди була і буде стимулом, насамперед, до покарання... У радянському тлумаченні її сутності.

Є проста істина: той, хто хоче вчитися, - вчиться не задля оцінки. А для того, хто ходить до школи тому, що «так треба», та чи інша оцінка має таке ж значення, як це рішення для реформи освіти в цілому.

Що зміниться в шкільній освіті (маю на увазі її результативність) від того, що з’явився електронний журнал, який коштував чималих грошей? НІЧОГО. І це при тому, що жодних реальних кроків на запровадження системи об’єктивного оцінювання роботи окремих вчителів і шкіл не здійснюється. То це є реформа?

Оригинал

Освіта.ua
24.12.2020

Популярные блоги
О. Калинич: выводы о дистанционном обучении Из понятия «дистанционное обучение» надо убрать слово «обучение», заменив на «имитация»
И. Ликарчук: образовательный процесс теряет смысл Результаты экзаменов не должны быть основанием для оценки работы учителя, это оценка работы учеников
Н. Глюз: снова старые схемы и двойные стандарты На ЗНО живет страшный вирус, его не берут ни маска, ни антисептик, а выпускной будут гулять без масок
А. Мирошниченко: советы учителям от киноактера Даже примитивная камера увеличивает все эмоции и раскрывает большие и маленькие секреты
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Світлана
Нічого не зміниться? А скільки потрібно буде вчителю часу, щоб завповнити обидва журнали? Журнал на 1 компютері, отже, - черга? Чиновникам, як завжди, - добре, а вчителя, як завжди, ніхто не запитує і ніхто не переймається його ненормованим робочим часом.
Павел
Я не против прогресса. Однако, тексты выбитые на камне сохранились века. На бересте, - столетия. Тексты на бумажных носителях сохранятся ровно столько лет сколько суждено просуществовать бумаге. Электронные носители менее всего надёжны. Я не говорю об умышленном взломе сети и порче информации. Это само собой разумеется. Но некоторые природные катаклизмы могут уничтожить не только содержимое, но и саму электронику, тогда как камень, береста или даже бумага останутся не повреждёнными. Я за то, чтобы переход к новому не нанёс вред больше пользы.
Александр Васильевич
Почти со всеми тезисами, изложенными в статье, - согласен. Одно замечу, что классные журналы и дневники, в той или иной форме, были и царской России. И тогда они служили, как "плёткой", так и "пряником". Однако, на мой взгляд, электронный журнал вводят не из лучших побуждений, а в угоду западным "кураторам". Основная цель: проследить уровень падения образованности молодых украинцев. Одних ВНО для этого оказалось не достаточно. Да и дорогое это удовольствие. Куда проще и дешевле электронная слежка. Кроме того, такая система фиксации успеваемости даёт возможность, с помощью IT- программ, на ранней стадии выявлять "гениев"; просто трудолюбивых учащихся, умеющих, что называется, грызть науку; способных, но ленивых, и т. д.. Прослеживать дальнейший их рост; выявлять лучшие способы воздействия на них, словом, готовить и использовать эту молодёжь для своих нужд, даже против Родины. Так будут отбирать "нужных" особей. Для остальных же уготовлена участь, в лучшем случае, - рабов на плантациях за пределами Украины, ибо здесь должно остаться не более 10 - 12 мил. человек. "Ура" электронным журналам кричать рано.