С. Захарин: «информационный шум» вокруг одного назначения

«Кейсы против Шкарлета» можно использовать в качестве примеров в учебниках по дисциплине «Информационная война»

С. Захарин: «информационный шум» вокруг одного назначения

Автор: Сергей Захарин, доктор экономических наук, профессор, глава ОО «Науково-дослідний інститут економічного розвитку», руководитель патронатной службы министра образования и науки Украины.

На цьому тижні на інформаційних ресурсах було оприлюднено декілька статей, у заголовках яких зустрічається прізвище «Шкарлет».

Народний депутат України Інна Совсун («Голос») оприлюднила блог під заголовком «Для чого лобіюють Шкарлета на посаду міністра?»

Народний депутат України Наталія Піпа («Голос») оприлюднила блог під заголовком «Обіцяного Шкарлетом підвищення зарплати не буде».

Ця ж депутатка оприлюднила блог під заголовком «Чому я не підтримую Шкарлета».

На інших ресурсах – десятки статей аналогічного штибу.

Активність опонентів Шкарлета була цілком прогнозованою: на 17 грудня у Верховній Раді України було заплановано розгляд питання про призначення Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України.

Інформаційні атаки проти Шкарлета почалися ще 3 червня – відразу після того, як стало відомо, що він розглядається в якості одного з кандидатів на посаду міністра. Спочатку «бруд» лився з сайту, який зареєстрований в Росії і який не має жодних вихідних даних. Потім підключилися «експерти з соціальних мереж». Згодом «вкиди» з’явилися на сайтах інформаційних агенцій та інших інформаційних ресурсах. До 3 червня жодних звинувачень, «компроматів» та «заказухи» на адресу Шкарлета не було.

Отже, читаємо…

Теза: «Нова українська школа у зоні ризику… Сергій Шкарлет не хоче її втілювати. Він говорить про освіту з 5 років, яка руйнує принципи НУШ». Правда: Сергій Шкарлет підписав десяток документів, які розвивають ідеї «Нової української школи», а також забезпечують цій реформі належне фінансування. Окрім того, не вказується – які саме принципи буцімто порушуються. Це - класична маніпуляція: писати про руйнування чогось (принципів НУШ), не згадуючи про це саме «щось» (принципи НУШ).

Теза: «Він говорить і про те, що ЗНО не є обов’язковим для вступу в університет. Його задовольняє стара система і старі «порядки», коли наукові ступені купуються-продаються, коли до університетів вступають за хабар чи по «блату». Правда: Сергій Шкарлет ніколи не заявляв про скасування ЗНО. Навпаки: наказом МОН за підписом С. Шкарлета у жовтні 2020 року затверджено чіткий графік організації та проведення ЗНО у 2020/21 навчальному році, вже визначено дати проведення усіх іспитів, цей графік був своєчасно оприлюднений та презентований суспільству на кількох прес-конференціях. Окрім того, С. Шкарлет ініціював урядову постанову про підвищення оплати працівників УЦОЯО, які технічно здійснюють ЗНО, Висновок про «стару систему», «старі «порядки», «хабарі» та «блат» зроблений лише для того, аби посилити емоційне забарвлення вигаданого негативу.

Теза: «Замість обіцяного підвищення на 28% освітяни насправді отримають 20%. Проте пан Шкарлет не спромігся навіть цього пояснити освітянам. Він продовжує вдавати, що є професійним міністром, а насправді - лише імітує роботу та не виконує своїх обіцянок». Правда: підвищення заробітної плати освітянам буде проведено у два етапи, спочатку – на 20%, потім – ще на 8%. На сайті МОН з цього приводу розміщено декілька офіційних заяв та матеріалів. Плюс – багато-багато відповідей на численні запити журналістів.

Теза: «Обіцяного Шкарлетом підвищення зарплати освітянам не буде. Через зміни в бюджеті-2021 освітяни отримають 20% надбавки замість 28%, які їм неодноразово обіцяли в МОН». Правда: МОН ніколи не обіцяло збільшити надбавку, натомість обґрунтувало проєкт рішення про підвищення заробітної плати. Але остаточне рішення щодо обсягу фінансового ресурсу на заробітну плату вчителів та вихователів ухвалює, як відомо, не МОН, а зовсім інший орган. МОН готове перерахувати на місця будь-який обсяг грошей, навіть у 10 або 100 разів більший за нинішній, якщо таке буде передбачено законом про державний бюджет.

Теза: «Проте 1 вересня учні і освітяни зайшли у навчальний процес без необхідного забезпечення з державного бюджету навіть засобами захисту». Правда: керівник МОН не має повноважень затверджувати державний бюджет, навіть якщо йдеться про бюджетне фінансування закладів освіти. У той же час МОН ухвалило кілька рішень, спрямованих на уможливлення використання наявних освітніх субвенцій для закупівлі засобів захисту. Нещодавно згідно рішення Уряду було виділено та перераховано на місця спеціальну субвенцію на закупівлю дезінфекторів у розмірі 539 млн грн.

Теза: «Педагоги не отримали жодної допомоги для закупівлі необхідних засобів індивідуального захисту для безпечного проведення занять у школах». Правда: допомогу отримали не педагоги, а заклади освіти. У свою чергу, будь-яку матеріальну допомогу педагоги можуть отримати лише у випадку, якщо будуть внесені відповідні зміни до Бюджетного Кодексу та державного бюджету. МОН сформулювало відповідні ініціативи. Але жодних ініціатив на цю тему від народних депутаток не надходило.

Теза: «Провалена підготовка до початку нового навчального року 2020-2021». Правда: усі заклади освіти функціонують, освітній процес організований з використанням традиційних та дистанційних технологій, своєчасно здійснюється фінансування в межах наявних бюджетних призначень. Засновники та керівники закладів освіти своєчасно отримали від МОН чіткі роз’яснення, яким чином організувати освітній процес з урахуванням карантинних обмежень.

Теза: «Міністр-плагіатор - це сором для України». Правда: Національний університет «Чернігівська політехніка», який на підставі вимог ст.42 Закону України «Про освіту» є єдиним в державі органом, що має право розглядати питання про академічну доброчесність С. М. Шкарлета, - дійшов висновку, що порушень академічної доброчесності професор С. М. Шкарлет не допускав. Окрім того, жодного рішення з цього питання не ухвалило і Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Рішення Етичного комітету, яке було ухвалено на підставі висновків двох іноземних експертів, носить «рекомендаційний характер», про що чітко написано в самому рішенні. До речі, звинувачення у плагіаті звучали також на адресу Сергія Квіта і Сергія Бабака – але це зовсім не означає, що вказані особи є «плагіаторами».

Теза: «Вгадайте, кого фракція Володимира Зеленського пропонує на посаду міністра освіти й науки... Так-так, професора плагіату і вірного послідовника традицій Дмитра Табачника ‒ Сергія Шкарлета». Правда: Сергій Шкарлет працював у закладах вищої освіти, коли Міністерство освіти і науки України очолювали різні люди, у тому числі і Іван Вакарчук. Але! Зверніть увагу на маніпулятивне використання слів «Дмитро Табачник». Експертки такого рівня не гребують відвертими перекрученнями та алогічними висновками. Приміром, десять років назад університет, який очолював Сергій Квіт, отримував бюджетні кошти від МОН, яке очолював Дмитро Табачник – але це не дає нам підстав вважати, що Сергій Квіт є вірним послідовником Дмитра Табачника, чи не так?

Теза: «У мене питання до Володимира Зеленського... І хто вам важливий – ректорський корпус чи батьківська спільнота? Порахуйте, може, кого більше?» Правда: важливі всі громадяни України, і діти, і батьки, і освітяни, і ректори. Окремі політики, які чомусь вважають себе «провідниками європейських цінностей», дуже і дуже полюбляють розділяти суспільство на різні групи і протиставляти ці групи одна одній. Нарешті, дуже маніпулятивно, що народна депутатка взялася виступати від імені «батьківської спільноти», не маючи відповідного мандату.

Теза: «Відсутність розуміння того, яку власне політику в сфері освіти пропонує Сергій Шкарлет». Правда: якщо у когось «відсутнє розуміння» - це зовсім не означає, що МОН не формує та не проводить певну політику. Читайте книжки, робіть добрі справі – можливо, настане і розуміння…

Теза: «Українська освіта потребує гідного очільника… Дуже сподіваюсь на свідомих депутатів, які не готові підписати «вирок» нашій освіті». Правда: С. Шкарлет відповідає всім вимогам, які висуваються до очільника міністерства. Він має вищу освіту, є доктором економічних наук, професором, має досвід роботи у закладах освіти, у тому числі на керівних посадах, ніколи не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності. Натомість є люди, які не мають повноцінної вищої освіти, не мають досвіду роботи у закладах освіти або у наукових установах, не мають жодної наукової праці, але мріють керувати міністерством.

Теза: «Ряд телеграм-каналів активно просувають тезу про те, що я критикую Сергія Шкарлета, бо сама хочу очолити Міносвіти». Правда: критика – це цивілізована дискусія, що ґрунтується на правдивих фактах та вірних логічних судженнях. На жаль, більшість так званих «зауважень» так званих «освітніх експерток» – це банальні маніпуляції.

Заради справедливості слід вказати, що інколи на адресу Шкарлета лунають звинувачення, що ґрунтуються на правдивих фактах. Але ми знаємо, що правда, але не вся – це «напівправда», тобто неправда. Один факт, навіть правдивий, не може передати усю повноту картини, яка в реальному житті складається із багатьох фактів.

«До речі, т.в.о. міністра освіти навіть не з’явився на бюджетний комітет...», - пише народний депутат України Сергій Бабак («Слуга народу») у блозі під заголовком «Результати перемов щодо освітнього бюджету». Натяк на те, що Шкарлет поганий, буцімто він ігнорує парламентські традиції та не захищає освітян. Правда: у засіданні бюджетного комітету брав участь заступник міністра, а Шкарлет брав участь у урядовій нараді, про яку було відомо заздалегідь. На цій нараді, до речі, обговорювалися питання бюджетного фінансування.

На мій погляд, усі «кейси проти Шкарлета» можна використовувати в якості прикладів у підручниках з дисципліни «Інформаційна війна». Вражений тим, що в нашій державі так багато «практикуючих експертів» у цій дисципліні.

P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.

Освіта.ua
18.12.2020

Популярные блоги
А.Мирошниченко: почему все радостное воспринимают как угрозу? Школа - это в идеале место радости и игры, включающее детей в фантастический процесс познания
Инна Совсун: запрещать ли смартфоны в школах? На уровне государства пока нет понимания, что делать со смартфонами в школе
Н. Азарова: битые небитых возят регулярно Уважать свой труд и транслировать это уважение, уважая других, - это и есть суперзадача
И. Ликарчук: ДПА в украинских школах нужно ликвидировать Проведение ДПА фальсифицирует реальное состояние качества общего среднего образования в Украине
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Павел
"Соросята", атас!!! Вам страшно потерять "бабло", которое не получите за не "своего" Министра? Подняли вой и вонь. Вашим работодателям из-за "бугра" нужен такой министр, который бы выполнял все их хотелки, даже если они идут в разрез здравому смыслу, а порой наносят вред образованию. Вот вы и пошли в атаку на Сергея Шкарлета. Не стесняетесь клеветать; вменяете ему в вину то, что он, в принципе, не может сделать; обливаете словесными помоями. Подло и низко смешивать с грязью человека, ради собственного благополучия и "бабла". Стыдитесь, если ещё можете!
Валерий
Никакой информационной войны. Министр не на своём месте. Повышение зарплат учителей (записанное в законе) отменяется, а министр не отстаивает. Раз. Отменять обязательное ДПА как ЗНО, возвращение к коррупционным схемам в школах. Два. Школы не готовы к дистанционному обучению. Всё что есть - это купленное учителями, родителями или администрацией с помощью спонсоров. Интернет работает с перебоями, в сёлах его вообще нет. Хотя бы это подготовили. Три. Бредовые распоряжения министерства, которые показывают незнание элементарных вещей. Четыре. Можно много перечислять. Автор статьи явно симпатизирует министру или тоже не знает реального положения вещей.
Александр Васильевич
Для Валерий: На мой взгляд, ДПА в форме ВНО вообще не нужно было вводить для всех поголовно (если это не указание из вне). Всеобщее ВНО - лишняя трата бюджетных денег, которых катастрофически не хватает. Кроме того, с одной стороны хотят, чтобы большая часть молодёжи шла в ПТУ и получала рабочие специальности (ведь нужны квалифицированные рабы), а не стремилась получить высшее образование. С другой стороны заставляют всех сдавать ВНО. И вот молодой человек, до этого не помышлявший идти в ВУЗ, но на обязательном тестировании ему повезло и он получил достаточно высокие баллы, то почему же не попробовать поступить? Так случайные люди оказываются в университетах и академиях, а ПТУ хиреют. Если бы ВНО было только для соискателей высшего образования, тогда можно было бы уверять, что оно нужно, чтобы не создавать предпосылки к взяточничеству при поступлении. Что касается школьных аттестатов, то какая разница будет стоять там лучшие или худшие оценки (при не объективности педагогов), если абитуриент не станет претендентом на высшее образование? Количество заявлений в ВУЗы уменьшится. Большая часть выпускников поступят в ПТУ или поедут трудиться за "бугор", ибо в родном Отечестве работы для них всё равно нет и не предвидится.
Валерий
извините, но сразу видно, что ник школе, ни к ПТУ вы никогда отношения не имели. Коррупция и при поступлении в техникумы, и при поступлении в ПТу огромная. Так же как и в ВУЗах, чем престижнее специальность, тем больше денег надо приготовить. ЗНО эту проблему решит. А что касается ВУЗов, то их просто очень много в Украине. А закрыть их не так уж и просто. Вот потому поступают туда те, кому совсем не следовало.
Комментировать