В. Хромец: университет и бизнес - будем дружить?

Университет, который ориентируется исключительно на госфинансирование или финансирование от студентов, не имеет перспектив

В. Хромец: университет и бизнес - будем дружить?

Автор: Виталий Хромец, ректор университета Короля Даниила.

Читаю книгу «Університет третього покоління» Йохана Віссема (Towards the Third Generation University by J. G. Wissema): «Університет поєднується з бізнесом, як два крила літака, тоді підприємець - це пілот, а фінанси – паливо».

Теза про необхідність зв'язку закладу вищої освіти і бізнесу, здається, вже став трюїзмом і в Україні, і в Європі. Хоча США та Великобританія вже досить давно стали на цей шлях. Книга «Університет третього покоління» Йохана Віссема стала своєрідною спробою проаналізувати і виявити не просто можливість, а необхідність закладам вищої освіти (далі для зручності ми будемо використовувати термін «університет») шукати зв'язку з бізнесом.

Університет третього покоління виникає у пошуку взаємозв'язку університету та бізнесу. В університеті третього покоління традиційний набір спеціальностей має бути доповнений прикладними мистецтвами (фактично ремеслами). Поділ на факультети, які мають університети другого покоління, консервують міждисциплінарні дослідження, а саме міждисциплінарність дає інновацію, а відтак - це цікаво бізнесу. Університет здійснює розробки, а бізнес їх фінансує.

Університет першого покоління - це середньовічний університет та його модернізації, які тривали аж до кінця ХVIII ст. Головною функцією університету першого покоління була підготовка освіченої та широко ерудованої людини з трьома мега-спеціалізаціями: богослов’я, право, медицина. Своєрідною кризою університету першого типу стає те, що університет не сприйняв модерну науку, та вона розвивалася паралельно з університетським знанням. Паралельно університету виникають політехнічні та сільськогосподарські школи, які були орієнтовані на запит у прикладних знаннях. Прототипом для політехнічних шкіл стала французька модель, коли відкривалися школи для підготовки інженерів та артилеристів.

Університет другого покоління - це гумбольдтівський університет. Прототипом для всіх університетів другого покоління став університет, створений у 1810 році Фрідріхом фон Гумбольдтом на основі поглядів Фрідріха Шлеєрмахера. В основу гумбольдтівського університету покладалося дослідження. Структуру університету визначає поділ на спеціалізації, які об'єднуються в факультети, до складу якого входять споріднені спеціалізації. Факультети очолювали провідні професори.

Поява університетів третього покоління була зумовлена глобалізацією, яка призвела до конкуренції за кращого студента та викладача. Якщо бакалаврську освіту більшість здобуває в своєму регіоні, то магістерську освіту багато хто вирішував отримувати в кращому університеті. Хоча тенденції в Україні є такими, що велика частина українців вирішує здобувати бакалаврську освіту в країнах-сусідах: Польщі, Чехії та інших.

Прикладами університетів третього покоління, у яких встановлений системний зв'язок університету і бізнесу, є Стенфордський університет і Массачусетський технологічний інститут. В цих університетах більша частка фінансування отримується від бізнесу. Саме те, що європейські університети слабко фінансуються бізнесом, призводить до того, що коштів, які виділяє держава і які платять студенти, не вистачає для розробки інноваційних досліджень. Коли бізнес фінансує університети, то це призводить до того, що він висуває вимоги і він радо приймає такого випускника в лави своїх працівників.

Бізнес завжди прагматичний та завжди оцінює ефективність інвестицій! Бізнес готовий фінансувати університети для того, щоб університет дав працівника з високим потенціалом росту. Прикладом університету третього покоління є Кембриджський університет, краще навіть місто Кембридж, у якому, навколо Кембриджського університету, був створений технополіс. Технополіс драйвив освіту в Кембриджі, але з усіх фірм лише 10% були створені самим університетом.

Для університету третього покоління важливим є трансформації знання університету в технології, які можуть мати комерційний успіх.

Традиційні джерела фінансування - або від держави, або від студентів - не дозволять їм стати університетами третього покоління.

Університети третього покоління мають кілька характеристик:

  • отримання вигоди від ноу-хау;
  • університети створюють мережі партнерств з громадськими організаціями та бізнесом: університет стає своєрідним хабом, який об'єднує зацікавлені сторони;
  • структурними підрозділами університету стають міждисциплінарні та трансдисциплінарні інститути, які створюються для вирішення конкретної проблеми з фахівців різних спеціальностей;
  • поєднання масового університету з центрами, де провідні дослідники будуть проводити свої дослідження, які будуть комерціалізуватися. Важливо, що університет стимулює комерціалізацію досліджень, і це дозволяє викладачу добре заробляти;
  • надання користі спільноті регіону, у якому знаходиться університет.

Більшість університетів так і залишаються перевалочними пунктами, які вчать студентів з околиці в 100 км, і після навчання в цих університетах студенти можуть далі продовжувати навчання в магістратурі університетів третього покоління.

Для масових університетів третього покоління слід робити двонаправлені програми, коли для більшості студентів дається звичайна програма, а для кращих студентів поглиблена орієнтація на науку.

Університет третього покоління має перейти на викладання англійською мовою для того, щоб забезпечити максимальну мобільність і можливість залучення кращих студентів та викладачів.

Університет третього покоління має потрійну ціль:

  • масова підготовка студентів;
  • генерування науки і технологій;
  • творення нових смислів для суспільства.

Університет третього покоління має стати хабом, який має все це об'єднати: освіту, науку і технології з бізнесом.

Паралельно мають і можуть існувати університети чотирьох типів:

  • освітній університет, у якому надаються переважно освітні компетентності;
  • університет, у якому освіта пов'язана з наукою (університет другого покоління);
  • університет, у якому освіта пов'язана з наукою, плюс існують техностартери (це університет третього покоління);
  • університет, у якому відбуваються проривні дослідження (це вже університет четвертого покоління).

Чи готова українська освіта реалізувати модель університету третього покоління? Це питання не просто щодо вектору розвитку університетської освіти. Це питання, чи буде потреба в університетах як таких.

Університет, який орієнтується виключно на державне фінансування чи фінансування від студентів, не має перспектив для розвитку. Сучасній державі - немає користі.

Бізнес та університети - це два крила. І від цього союзи залежить, чи ми полетимо.

Оригинал

Освіта.ua
08.05.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!