А. Мирошниченко: катастрофа внешкольного образования

Автор: Александр Мирошниченко, актер, режиссер, драматург.

Школа не починається з ранковим дзвоником. І не закінчується з дзвоником, що сповіщає про останній урок. Як відділити те, що називають освітою позашкільною від суто шкільної?

Але Міністерство освіти обмежується вузькими рамками. Ці рамки настільки вузькі, що через них до школи не проникає жодним чином світло проблем з начебто іншої сфери. Хоча яка ж це інша сфера? Ніяка вона не інша. Ми продовжуємо говорити про освіту. Не просто говорити – кричати. Бо катастрофа насувається.

Про що це я? Вітаю всіх батьків. У лапках, звичайно, вітаю. З нового навчального року забудьте про плани віддати дитину в музичну чи художню школи. Ну не всіх це, звичайно, стосується. Якщо у вас є можливість платити 3 500 – 4 000 гривень на місяць – проблем немає. Для всіх інших – немає навчання дітей.

Міністерство освіти, звичайно, робить здивоване обличчя. А що такого? Це ж не їхня парафія!. Це ж сфера Міністерства культури. А вони тут ні до чого. Яка, зрештою, різниця чи будуть діти вчитись грати на скрипці чи малювати? Яке це до школи має відношення?

Для повного розуміння. «Видатний» міністр культури Євген Нищук нареформував в мистецтві вже такого, що доведеться мінімум років десять ліквідовувати наслідки «реформ». І ось його руки дійшли до музичних та художніх шкіл. Тепер це вже будуть не школи, а мистецькі клуби на повній самоокупності.

Не мрійте про якісь там навчальні плани та дипломи після закінчення. Навіть про повноцінне навчання не мрійте. Лише за наявності фінансової можливості у вас є бодай якийсь шанс навчити дитину прекрасному.

Річ не в тому, щоб робити з дітей музикантів та художників. Мистецькі дитячі школи, перш за все, були продовженням шкільної освіти, можливістю щось змінити на краще в дитячій душі. Але боротьба за душі та серця переросла в боротьбу за батьківські гаманці.

Чи можемо обійтись без цих шкіл? Звичайно. Якщо хочемо жити в країні тотального жлобства. Ми про таке майбутнє мріємо?Скажете, що є важливіші теми? Можливо. Хоча не впевнений в цьому.

Є ще маленький шанс, що і батьки, і Міністерство освіти скажуть своє слово. Є шанс зупинити все це. Маленький – але є.

Чи промовчимо? Підемо вирішувати глобальніші проблеми?...

Оригинал