Типовая образовательная программа 5-9 классов: ТОПовые предложения

О реализации принципа автономии учебного заведения в типовой образовательной программе 2021 года

Типовая образовательная программа 5-9 классов: ТОПовые предложения

О том, как увидеть в типовой образовательной программе не ограничения, а перспективные предложения и полностью реализовать потенциал учебного заведения, рассказывают заместитель директора Команды поддержки реформ при Министерстве образования и науки Украины Роман Шиян и директор Украинского института развития образования Вадим Карандий.

На шляху впровадження нового Держстандарту базової середньої освіти Міносвіти в лютому 2021 року затвердило типову освітню програму для 59 класів закладів загальної середньої освіти (ТОП-2021). Попри те, що чинності документ набиратиме поетапно, починаючи з 2022/23 навчального року, він уже наробив чимало галасу в реальному та віртуальному освітянському просторі. 

Характерною особливістю бурхливих дискусій навколо ТОП-2021 стала активна участь батьків, які обурювалися через буцімто істотне збільшення навантаження на дітей. 

Не залишились осторонь і керівники закладів освіти. Директорів непокоїть те, що, порівнюючи з попередніми версіями типових навчальних планів (ТНП), у планах 2021 року зменшилася кількість годин на варіативний складник, що, на їхню думку, істотно звужує можливості закладу освіти у виборі тих навчальних дисциплін, які потрібні учням певної школи. 

Учителів окремих предметів (як-от історії чи зарубіжної літератури) турбує можливе зменшення в навчальному плані кількості годин на викладання їхніх дисциплін. 

І хоча вже маємо офіційно затверджений документ, як завжди, більше тих, котрі не задоволені, ніж тих, котрі готові, проаналізувавши ТОП-2021, бодай спробувати змоделювати перспективи, які там закладено. 

Отже, для всіх, хто шукатиме в цій статті поживу для подальшого розгортання критики й розганяння «зради», вона стане цілковитим розчаруванням. Матеріал має на меті допомогти тим, хто вже тепер готується до впровадження НУШ у базовій школі, розібратися з положеннями (пропозиціями), викладеними в ТОП-2021, і побачити для себе перспективу її реалізації на різних рівнях: від авторів модельних навчальних програм до керівників ЗЗСО та вчителів. 

Над завданнями реалізації ТОП-2021 наразі працює Команда підтримки реформ при Міносвіти та Український інститут розвитку освіти. Про те, як побачити в ТОП-2021 не обмеження, а перспективні пропозиції для всіх учасників освітнього процесу та вповні реалізувати потенціал закладу освіти, розповідають очільники цих інституцій: заступник директора Команди підтримки реформ Роман Шиян і директор УІРО Вадим Карандій.

Пропозиція перша, або Про традиції та новації

У ТОП-2021 представлено два типові навчальні плани: один для ЗЗСО з українською мовою навчання, другий – для класів із мовою навчання корінного народу або національної меншини поряд із державною мовою чи навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини. Традиційними в цих таблицях є, по-перше, розподіл навчальних годин за класами (роками навчання) та, по-друге, перелік навчальних предметів. Хоча поряд зі знайомими всім назвами (зокрема українською мовою та математикою) з’явилися й нові цікаві пропозиції. 

Аналізуючи ТНП, Вадим Карандій зазначив: «Наразі компонентами навчального плану є не лише предмети, тобто неподільне монопредставлення, яке реалізується в певній галузі. Наприклад, у мовно-літературній галузі, ми знаємо, є класичні предмети: українська мова, українська література та зарубіжна література, а також іноземні мови. Але, крім того, тут можуть бути крупніші одиниці. Зокрема зараз у типовому плані запропоновано інтегрований мовно-літературний курс, інтегрований курс “Українська мова та література” та інтегрований курс літератур. Ідеться про внутрішньогалузеву інтеграцію, коли предмети в межах галузі ми поєднуємо в більші навчальні компоненти».

Представлення численних інтегрованих курсів у ТНП має певні особливості, і тут уже почнімо розбиратися. Порівняймо, до прикладу, мистецьку та мовно-літературну галузі. У мистецькій інтегрований курс «Мистецтво» (охоплює образотворче та музичне мистецтво) зафіксовано в рядку з годинами. Натомість у мовно-літературній галузі в рядку з годинами стоять предмети, а під ними подано перелік інтегрованих курсів. А в природничій галузі в таблиці ТНП маємо і ту, і ту версії представлення інтегрованих курсів. Що це значить? Технічні невідповідності? Чи йдеться про розподіл інтегрованих курсів на обов’язкові та необов’язкові? Ні те, ні те. Відповідь і роз’яснення знаходимо в ТОП, де написано таке:

  • «Типові навчальні плани визначають орієнтовний перелік предметів та інтегрованих курсів».
  • «Заклад освіти визначає перелік предметів та/або інтегрованих курсів … з урахуванням освітніх потреб учнів».
  • «Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад освіти визначає самостійно з урахуванням навчального навантаження на відповідні навчальні предмети».

«Це означає, що інтегровані курси стають на місце відповідних предметів. Якщо у нас є інтегрований курс літератур, то він замінює собою відповідні навчальні предмети: українську літературу й зарубіжну літературу. Час на вивчення цих курсів заклад визначає сам, орієнтуючись на години, виділені на відповідні предмети», – наголошує Вадим Карандій.

Згідно з ТОП-2021, заклад освіти, орієнтуючись на запити учнів, зваживши матеріально-технічні, методичні й інші ресурси, враховуючи батьківську позицію та пропозиції педагогічного колективу, обирає сам: реалізовувати певну освітню галузь за предметами, за інтегрованими курсами чи комбінувати ці рішення. 

Візуалізуючи цю варіативність, Роман Шиян зауважує: «Типовий навчальний план досить гнучкий і дозволяє обирати між предметами й інтегрованими курсами. Проблема в тому, що години розписані досить жорстко, і тому варто, працюючи над навчальним планом закладу, спиратися на мінімальне навантаження. За цих обставин ми можемо в цьому нерозподіленому часовому резерві виокремити цілий день кожного тижня чи кілька годин щодня, які школа може використати, аби повернути ці години туди, де вони лежали, або ж запропонувати свій перелік навчальних курсів, які навіть може розробляти. Зокрема там – шанс для міжгалузевих інтегрованих курсів. Це можуть бути короткі модулі чи всеохопні міжгалузеві рішення, які рівномірно впродовж року реалізуються, посилюючи той ресурс, який має кожен із предметів із верхньої частини навчального плану».

«Наразі в ТНП запропоновано лише кілька міжгалузевих курсів. Їх заклад може поставити у своєму плані замість основних курсів або як додаткові. Розподіл годин у таких міжгалузевих курсах буде залежати від тих авторських колективів, які пропонуватимуть відповідні модельні програми», – додає Вадим Карандій.

Отже, формуючи свій варіант навчального плану, школа має подбати про дві надважливі речі: по-перше, забезпечити досягнення учнями всіх результатів навчання, передбачених Держстандартом для всіх освітніх галузей і, по-друге, раціонально використати навчальний час. Тобто обрані закладом комбінації предметних та інтегрованих курсів мають покривати всю галузеву лінійку, не оминаючи результатів жодної галузі. Також потрібно уникати дублювання на різних курсах тих чи тих компонентів змісту. 

Одне слово, навчальний план має бути збалансованим. І важливу роль у цьому балансі відіграють години, які завжди були предметом найпалкіших дискусій.

Пропозиція друга, або Від зміни доданків сума змінюється

На одному з перших засідань робочої групи зі створення держстандартів учасникам, які представляли різні освітні галузі, запропонували визначити оптимальну кількість годин, які вони хочуть бачити в навчальному плані для опанування курсів кожної галузі. Коли всі пропозиції підсумували, об’єднавши години, запропоновані кожною галузевою групою «для себе»,  результат перевищив визначене санітарним регламентом загальне тижневе навантаження у півтора раза. 

Сподіваємося, що колись нам удасться перемогти достатньо сильно закорінений у нашій освітянській спільноті «вірус предметного шовінізму». Адже саме він стає на заваді вельми потрібним компромісним рішенням. Наразі ж спробуємо розібратися в тому, які тактики використання навчальних годин пропонує нам ТОП-2021.

Роман Шиян зазначає: «Найбільшим викликом для базової освіти є створення освітньої програми закладу. Це той “звір”, якого ще ніхто не бачив. У базовій освіті критично важливо, щоб кожна школа свідомо укладала власну освітню програму, спираючись на типове рішення. ТНП розрахований за рекомендованою кількістю годин, і для типового рішення, яке розподіляє навчальний час між різними навчальними предметами, це логічно». 

Попри те що навчальне навантаження в типових навчальних планах орієнтоване на рекомендований навчальний час, визначений базовим навчальним планом Держстандарту на вивчення певної освітньої галузі, це не єдино можливе й безальтернативне рішення. 

«Рекомендованого розподілу годин не обов’язково строго дотримуватися, – зауважує Вадим Карандій. – Це залежить від ситуації, яка складається, але обов’язковим є дотримання діапазону мінімального / максимального навчального часу, який виділяється на вивчення відповідної галузі в межах циклу навчання або року. Коли ми будуватимемо відповідні навчальні плани закладу, нам потрібно контролювати, який у нас є резерв або навпаки дефіцит навчального часу. Звідки він виникає і за рахунок чого його компенсувати. Мабуть, стосовно навчальних годин недоречно використовувати слово “зекономити”. Тут варто розуміти цю умовну “економію” як спосіб, що дасть змогу доречно й оптимально організувати процес та отримати резерв навчального часу».

Згідно з положеннями ТОП-2021, є кілька важливих засад, на яких заклад освіти має вибудовувати власний навчальний план на основі ТНП, а саме:

  • «Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі визначає заклад освіти в межах заданого діапазону “мінімального” та “максимального” навчального навантаження».
  • «Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може зменшувати, включно до мінімального показника».
  • «Різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин (резерв навчальних годин) у кожній освітній галузі може бути перерозподілена закладом освіти між освітніми компонентами цієї освітньої галузі або на інші освітні галузі, а також вибіркові компоненти (незалежно від галузі)».

Спробуймо розібратися, які можливості це відкриває для реалізації автономії закладу освіти. 

Роман Шиян переконаний, що «та скринька, в якій лежить ключ до академічної свободи, – це різниця між мінімальним і рекомендованим навчальним навантаженням. Якщо розрахувати навантаження на рівні навчального плану закладу на основі мінімального, згідно з ТНП, ми можемо отримати відповідний достатній ресурс, аби перерозподілити навчальне навантаження між різними предметами та навіть галузями, як насправді це й передбачено Державним стандартом».

«Чи варто десь “економити”, – це рішення вже приймає заклад освіти з огляду на ситуацію, ті фактори, які визначають його вибір: це й кадрове забезпечення, і методичне забезпечення, і дидактики, а головне – це потреби й можливості дітей для того, щоб опанувати відповідні курси програми в межах заданого часу, – доповнює Вадим Карандій і наводить приклад: – Якщо порівняти наш план із практикою європейських країн, ми бачимо, що в нас багато резервів є в природничій, у мовно-літературній галузях, але натомість слабше покривається соціальна й здоров’язбережувальна галузь і дуже слабко покривається мистецька. Це наші перспективи».

Отже, ухваливши рішення про перерозподіл годин між галузями, заклад освіти має дотримуватися кількох простих правил.

1. «Українська мова» та «Фізична культура», згідно з чинним законодавством, не можуть «поділитися своїми годинами» з іншими. Тут діє правило «Більше можна, а от менше зась».

2. Перерозподіляючи години між галузями, потрібно весь час тримати в полі зору такі показники: мінімум на галузь (нижче цього показника опускатися не можна), максимум на галузь (не довантажувати галузь вище цієї цифри).

3. Якщо певний курс довантажувати додатковими (резервними) годинами, то їх не враховуємо під час обчислення максимуму на галузь. Тобто коли заклад освіти ухвалює рішення вивчати мовно-літературну галузь на основі максимальної кількості годин, він також може взяти з додаткових годин іще дві на вивчення, скажімо, другої іноземної мови.

Чудовим лайфхаком є шаблон, запропонований директором УІРО, за допомогою якого можна спробувати вже тепер змоделювати принаймні майбутній прообраз навчального плану для свого закладу.
Загальні правила роботи із шаблоном-симулятором такі:

1. Не видаляти й не додавати рядки або колонки таблиць.

2. Зміни вносити лише до комірок, зафарбованих рожевим кольором.

3. Навчальний план є коректним за відсутності комірок із червоним фоном. У процесі роботи обов’язково контролювати комірки, що зафарбовані яскраво-зеленим кольором.

У ТОП-2021 записано: «Під час розроблення Типової освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу». І тут, на переконання Вадима Карандія, «у нас є два фактори, за допомогою яких ми можемо забезпечити індивідуальні рішення навчальних закладів. По-перше, раціональним добором переліку навчальних компонентів, які утворюють навчальний план закладу, і, по-друге, шляхом перерозподілу годин з урахуванням усіх показників, які є в таблиці загального розподілу навчального часу». 

Передбачаємо традиційні реакції скептиків на викладене вище: «Прекрасна теорія, а як же на практиці?» Роман Шиян зазначає: «Оцей підхід з описаними інструментами може лягти в основу методичних рекомендацій щодо створення освітньої програми закладу, і роботу над такими методичними рекомендаціями вже розпочато. У пілотних школах, які починають упровадження Державного стандарту базової середньої освіти вже 2021/22 навчального року, ми пропонуємо покласти в основу цей підхід і випробувати його. Отже, методичні рекомендації будуть невдовзі створені й апробовані в школах, які зголосилися до участі в інноваційному проєкті всеукраїнського рівня із упровадження Державного стандарту базової середньої освіти».

Зі свого боку Вадим Карандій додає: «Одним із обов’язків УІРО як інституції, створеної для супроводу впровадження освітніх реформ, є проведення відповідної роботи з поширення всіх необхідних інструментів, зокрема й через підтримку нових структур, центрів професійного розвитку педагогічних працівників на місцях. Треба ще багато зробити, щоб змінювалися підходи до навчання, щоб учителі свідомо організовували навчання в такий спосіб, аби пам’ятати, для чого вся ця діяльність провадиться. Ми звикли до знаннєвого підходу, коли йде тема за темою й не завжди утримується в полі зору кінцевий результат. Модельні навчальні програми дадуть таке рішення, де перед очима вчителя завжди будуть ті результати, які передбачені Державним стандартом, тобто очікувані результати на певний момент навчання».

Отже, ТОП-2021 затверджено, і наразі триває підготовча робота до її реалізації в закладах освіти. 

Отримавши від Міністерства методичні рекомендації щодо створення модельних навчальних програм, авторські колективи розпочинають розробляти їх. Далі – підготовка підручників та інших методичних матеріалів. 

Керівникам і вчительським спільнотам потрібно готуватися до створення навчальних програм та програм закладів освіти. Одне слово, роботи непочатий край. І єдиний спосіб упоратися з усіма викликами й досягти успіху – це співпраця всіх учасників процесу. 

Юлия Романенко, эксперт Команды поддержки реформ, участница рабочей группы по разработке типовой образовательной программы.

О Команде поддержки реформ

Команда поддержки реформ (Reform Support Team - RST) Министерства образования и науки, работает с июня 2019 года, - это группа украинских специалистов, которые не являются государственными служащими. Команда поддержки реформ предоставляет целевую поддержку Министерству в разработке и реализации приоритетных реформ профессионального (профессионально-технического) образования, Новой Украинской Школы и Реформы Государственного Управления. Работа Команды поддержки реформ на временной основе финансируется донорами в рамках проекта «Украинская Архитектура Реформ» (URA). Проект «Украинская Архитектура Реформ» (URA) - это комплексная программа технической помощи, разработанная ЕБРР в партнерстве с Европейским Союзом для поддержки ключевых реформ в Украине. Проект внедряется при поддержке Европейского Банка Реконструкции и Развития (ЕБРР) и Многостороннего донорского Фонда Стабилизации и Устойчивого Развития Украины (Дания, Финляндия, Франция, Германия, Италия, Япония, Нидерланды, Норвегия, Польша, Швеция, Швейцария, Великобритания, США и Европейский Союз, крупнейший донор).

Освіта.ua
16.04.2021

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев