![]() |
У статті наведено зразки та приклади використання міжпредметних зв'язків, які розробляються вчителем заздалегідь і вбудовуються у проект уроку. Серед таких прийомів використовуються: "Приваблива мета", "Дивуй", "Відстрочена відгадка" тощо |
Прийоми використання міжпредметних зв'язків на уроках біології
Використання міжпредметних зв'язків відображається в тематичному плануванні та вбудовується в проект уроку.
При конструюванні уроку важливо розуміти, що міжпредметні зв'язки можна використовувати на різних етапах сучасного уроку: перевірки та актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, систематизації та закріпленні вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань.
Приведу декілька прикладів використання між предметних зв'язків на різних етапах уроку.
Етап уроку: Актуалізація знань.
Методичний прийом - Приваблива мета (перед учнем ставиться проста і приваблива мета, здійснюючи яку він хочеш не хочеш виконує навчальну дію, що планується педагогом).
- Зібрати листівки, картинки, фотографії тварин або рослин певного середовища незаселеного (це може бути і літнє завдання для хлоп'ят, які захоплюються фотографуванням).
Методичний прийом - Дивуй: вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми).
У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків.
Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому - дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали.
Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. Йдеться про головоногого молюска, звичайного восьминога. (біологія - географія: приливи, відливи).
Методичний прийом - Відстрочена відгадка: на початку уроку вчитель дає загадку (дивовижний факт), відгадка до якої (ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. Загадку (дивовижний факт) дати в кінці уроку, щоб почати з неї наступний урок.
У 1383 році в невеликому німецькому місті Вільснак коржики з пшеничного тіста, що залишилися в покинутій напівобгорілій церкві, покрилися кривавими плямами. Плями ці змили, але вони з'явилися знов в ще більшій кількості. Слух про це "диво" швидко розповсюдився. Церковники звалили провину на єретиків, почалося спалювання людей на багаттях.
Хто такі єретики? Чому з ними так жорстоко розправлялися?
Як би ви пояснили причину появи плям?
Це приклад введення в тему "Бактерії": вони у відповідних умовах утворюють колонії на відповідному субстраті - пшеничному тісті; ці колонії були червоного кольору, тобто "криваві плями". (біологія - історія: епоха середньовіччя)
Етап уроку: Вивчення нового матеріалу.
Методичний прийом - "Колесо майбутнього": школярам пропонується яка небудь глобальна проблема, рішення якої вимагає від учнів міжпредметних знань. Як правило, даний прийом починається із слів: "Що відбудеться, якщо..." Вчитель записує всі припущення на дошці, оформляючи їх в схему причинно-наслідкових зв'язків.
- Зникнуть всі рослини на Землі?
- Зникнуть бактерії?
- Зникнуть запаси корисних копалин? тощо.
Методичний прийом - Навчальний мозковий штурм (НМШ): рішення творчої задачі організовується у формі УМШ, сприяючого розвитку творчого мислення тих, що навчаються. Це активна форма роботи. Учні тренують уміння стисло і чітко виражати свої думки, вчаться слухати і чути один одного. Напрацьовані ідеї часто дають нові підходи до вивчення теми, у тому числі і міжпредметніі. Методика проведення УМШ достатньо широко описана в методичній літературі. Тому зупинимося лише на декількох прикладах тим, які можна вирішити за допомогою учбового мозкового штурму.
- Жахлива людська недуга - сліпота. Сліпі люди йдуть по землі і невпевнено визначають свій шлях палицею, не помічаючи багатьох перешкод. Як допомогти сліпій людині? Чим можна замінити палицю? Запропонуйте декілька варіантів. (Це завдання перетинається з питаннями курсу правознавство, соціального положення інвалідів в суспільстві, має виховне значення)
- У електричному полі ЛЕП (лінії електропередач), напруженість якого може досягати декількох десятків кВ/м, порушується багато форм поведінки, а такі електричні поля є на багатьох територіях, що потрапляють в смугу відчуження ЛЕП. Так, що ЛЭП стає екологічним бар'єром. (біологія - фізика: вплив електромагнітних хвиль на організми)
- Знайдіть можливі причини вимирання динозаврів. (біологія - географія - астрономія)
- "Чому комар не летить". Запропонуйте гіпотезу.
Методичний прийом - Технологія розв'язування дослідницьких задач (ТРДЗ): добре відома вчителям шкіл. Нагадаю, що дослідницькі (винахідницькі, відкриті, творчі і т.п.) завдання - це завдання, що не мають прямої відповіді. Вони вимагають від учнів нестандартного, креативного мислення.
- На кольорових фотознімках, зроблених із спалахом, зіниці очей людей часто виходять червоними. Це відбувається, якщо їх розмір у момент зйомки достатньо великий. Тоді значна кількість світла проникає в очне яблуко і відображається від його насичених кров'ю внутрішніх тканин. Як бути? (біологія - фізика: світлові явища)
- У спортивних змаганнях існує одна делікатна проблема. Окремі представники сильної статі намагаються змагатися з жінками. У слабкої статі намагається виграти чоловік у жіночому вигляді! Виграти - не в суперечці рівних, а у тих, хто йому заздалегідь поступається. Виявляється, таке шахрайство можливо. Існують способи обдурити суддів. Як не допустити появи на жіночих змаганнях чоловіків?
Запропонуйте спосіб визначення статі, яка б виключала будь-які помилки. Адже, як відомо, зовнішність часто брехлива. (біологія - фізкультура: тест - контроль перед спортивним змаганням)
Методичний прийом - Ділова гра: сюди можна віднести уроки, організовані у формі наукових конференцій, дослідницьких лабораторій та ін. Як правило, учні класу діляться на групи, кожна з яких вивчає або пояснює свою частину проблеми, вносячи свій внесок в рішення загальної задачі уроку.
Урок конференція про шкоду нікотину: клас ділиться на декілька груп:
- історики - освітлюють питання про ввезення тютюну до Росії;
- географи - освітлюють питання про подорож Колумба;
- біологи, медики - про вплив нікотину на організм людини;
- хіміки - про склад тютюнового диму;
- соціологи або суспільствознавці - про законодавчі акти відносно курців.
Методичний прийом - Театралізація: розігрується сценка на навчальну тему.
- Інсценування байки І.А. Крилова "Листи і коріння".
- Інсценування екологічної казки "Про рибака та рибку" та ін.
Методичний прийом - Питання до тексту: перед вивченням наочного тексту учням ставиться завдання: скласти до нього питання: 3- репродуктивних та 3-4 проблемних.
Пропонується наступний текст при вивченні пристосувань тварин ряду Китоподібні до середовища існування:
На глибинах під водою тварини дихають повітрям при підвищеному тиску. Кров їх насичується при цьому газами повітря, особливо азотом. При підйомі з глибин азот виділяється у вигляді бульбашок і може привести до закупорки невеликих судин (газова емболія), що має серйозні наслідки для організму. Кашалот здатен перебувати під водою не дихаючи годину - півтори та пірнати на глибину до 1 км. Тиск величезного стовпа води повинен був би розплющити кита, роздавити його. Проте цього не відбувається. Річ у тому, що тіло китів на 90% складається з жирів, які майже не стискаються.
Легені ж кашалота повинні були б лопатися при швидкому підйомі. Але об'єм їх у кашалота в 2 рази менше, ніж у наземних тварин. Тому, що легені по відношенню до загальної маси невеликі, емболія китам не є небезпечною, оскільки вони вміщують в легенях мало повітря, а з ним і азоту. Крім того, кров кита і жирові маси мають підвищену здатність розчиняти азот, при цьому бульбашки не утворюються.
Причина таких тривалих занурень кашалота при малому об'ємі легенів пояснюється наступним. По-перше, є додатковий резервуар для повітря в голові, що займає більше 1/3 довжини тіла. У ньому зберігається майже стільки ж повітря, скільки і в легенях. По-друге, легені кашалота влаштовані таким чином, що вентиляція їх при видиху відбувається на 85-90% їх об'єму, а у людини та наземних тварин - тільки на 15%. По-третє, у пірнаючих тварин значна кількість кисню зв'язується з гемоглобіном м'язів та крові, що створює значне депо кисню. (біологія - фізика: тиск рідини і газів. Деяльнісна інтеграція - формування вмінь працювати з текстом)
Етап уроку: Узагальнення та систематизація знань. Організація зворотнього зв'язку.
Методичний прийом - Лови помилку: Учням пропонується текст, розповідь, в якій навмисно допущені помилки.
Після вивчення теми "Будова та функції цитоплазматичної мембрани" учням пропонується перевірити наступний текст:
"... при приміщенні рослинної тканини в гіпотонічний розчин (розчин з більшою концентрацією солей, чим в клітині), вода почала виходити з клітин. Спостерігався плазмолиз. Це явище викликане різницею осмотичного тиску. Вода з області високої концентрації солей переходить в область з низькою концентрацією солей, а солі навпаки. Рух молекул води відбувається через пори цитоплазматичної мембрани за рахунок активного транспорту, на який клітина витрачає додаткову енергію. При приміщенні рослинної тканини в гіпертонічний розчин (розчин з меншою концентрацією солей) спостерігався зворотний процес дифузії."
Методичний прийом - Інтегровані завдання та запитання: Учням пропонується завдання, яке можна вирішити, використовуючи знання з інших предметів.
- Робоча медоносна бджола за 1 хвилину відвідує до 12 квіток, а за день - близько 7,2 тис. У великій бджолиній сім'ї буває до 50 тисяч робочих бджіл (у малій - близько 10 тисяч). Підрахуйте та запишіть, скільки квіток можуть опилити бджоли однієї бджолиної сім'ї протягом одного дня. (біологія - математика);
- На підставі рівняння повного окислення молекули глюкоз розв'яжіть задачу. Яка молекулярна маса та яка кількість кисню потрібна для окислення 1 моля глюкози? (біологія - хімія - математика);
- Поясніть, в чому полягає турбота держави: про сім'ю, що має дітей; про захист матерів; про розвиток дітей. (біологія - правознавство);
- Чому дельфіни є швидкими плавцями? (біологія - фізика: сила тертя).
- Запропонуйте вправи для ранкової гімнастики, які б сприяли попередженню серцево-судинним захворюванням. (біологія - фізичне виховання).
Етап уроку: Домашнє завдання.
Може бути найрізноманітнішим та включати завдання різного рівня складності (репродуктивного, пізнавального, творчого).
Методичний прийом - Проблемні питання: Такі завдання даються учням з нестандартним мисленням, їх рішення вимагає глибоких різнобічних знань. Таке завдання може бути задано не тільки на наступний урок, а на більш тривалий термін, який потрібен учню для його якісного виконання.
Методичний прийом - Сумісні завдання: такі завдання зменшують витрати сил та часу на приготування домашніх завдань. Учні, виконуючи одне завдання, готуються одразу до двох предметів.
- Приготувати презентацію до теми „Біосинтез білка", "Екологічні проблеми", "Досягнення сучасної біологічної науки" тощо. (освоюючи комп'ютерну програму Microsoft Power Point на уроках інформатики, учень виконує і домашнє завдання з біології). Такі презентації надалі можна використовувати на уроці при початковому знайомстві з темою на етапі актуалізації знань.
- Приготувати повідомлення на тему, яка дозволить краще зрозуміти сенс нового матеріалу, що вивчається на уроці.
- Придумайте та проведіть експеримент, який би довів залежність втомленя м'язів пальців рук від ритму та сили навантаження. (біологія - фізика).
Запропоновані вище форми та прийоми організації навчальної діяльності на уроці є універсальними не тільки для біології, але й для інших предметів.
Учень, успішно оволодівши на одному уроці певними навичками, сміливо демонструє їх і на інших предметах, одержуючи позитивний результат.
Цікавими з погляду діяльнісної інтеграції є окремі технології та методики: "ТРДЗ", "Навчальний мозковий штурм", "Творчі завдання"; робота з рефератами, доповідями, повідомленнями; проведення на уроках дослідницьких, практичних та лабораторних робіт.
Важливо, щоб вчителями були узгоджені всі підходи до організації подібної діяльності на уроці. Педагоги, як колектив однодумців, разом виробляють єдиний алгоритм для проведення аналогічних робіт, формулюють основні вимоги до їх виконання, оформлення та написання висновків. А головне, - оцінюють роботу учнів за одними і тими самими критеріями.
Певні напрацювання в цьому напрямі зроблені і в нашій гімназії. Спільно вчителями біології, хімії, географії, фізики, історії, літератури сформульовані єдині вимоги до написання та оформлення рефератів, доповідей, повідомлень, а також виконання дослідницьких робіт.
Автор: Божко І. Ю., заступник директора з НВР, учитель біології, Миколаївська гімназія № 4.
Освіта.ua
05.12.2009