Цікаво, а в який інший спосіб можна "знелюднювати" життєвий простір? Потрібні й чорнороби "германізації" нових земель рейху…
Точно в обумовлений час на пульті чергового пролунав сигнал.
Пауль Шенк розморозився, щоб повідомити жерстяним голосом:
— Вас чекають, пане штандартенфюрер.
Хейніш увійшов чітким кроком, зібраний і уважний, завчено викинув руку:
— Хайль Гітлер!
— Хайль!.. Сідайте, Хейніш. — Шеф імперської служби безпеки вказав на крісло біля велетенського полірованого столу. Цей спецстіл міг прошити відвідувача кулеметною чергою. Досить натиснути відповідну кнопку… Таке "канцелярське" диво мали в своєму службовому користуванні лічені сановні особи рейху.
Посеред столу стовпчиком лежало до двох десятків білих тоненьких папок. "Персональні справи, — впізнав Хейніш. — Чиї?"
Обергрупенфюрер довгими кроками міряв кабінет. Палив сигарету. Мовчав, певно, збираючись з думками. Хейніш принишк у кріслі, пильно стежачи за змінами виразу довгастого, посіченого дуельними шрамами обличчя шефа.
— Добре влаштувалися? — нарешті запитав Кальтенбруннер.
— Усе гаразд, пане обергрупенфюрер! — Хейніш підхопився на ноги.
— Не метушіться. Сидіть.
— Слухаюсь!
— Мені доповіли: ви привезли даму.
"Це той прилизаний покидьок з приймальні", — зазначив подумки штандартенфюрер.
— Хто вона? — запитав шеф.
— Шарфюрер Крістіна Бергер. Перекладачка. З фольксдойче.
— Які мови?
— Німецька, російська, українська.
— Для Кавказу — доцільно. Навіщо вона вам тут?
— Взагалі-то потреба в її праці відпала…
— Чому ж привезли?
— Власне, це послуга. Вона вагітна. Я привіз фрейлейн до матері її нареченого. Він загинув. Уже все влаштовано.
— Докладніше. З прізвищами.
— Влітку минулого року до нас прибув кореспондент з відомства пана доктора Геббельса гауптман Адольф Шеєр. Фах — історик. Мета — створення книги на тему "Завоювання Індії на Кавказі". Свої обов’язки виконував сумлінно, ризикував, неоднораз виїздив на передові позиції фронту, брав участь у збройних сутичках. Нагороджений медаллю "За військові заслуги". У жовтні минулого року загинув під час бойового вильоту, в якому взяв участь із власної ініціативи.
— З ним — ясно. Вона?
— Перевірена мною особисто. Сирота: батьки репресовані більшовиками. З Шеєром у неї виникло взаємне кохання. Шлюб збиралися взяти тут, у Берліні. В районі Шарлоттенбург живе фрау Патріція Шеєр: маги Адольфа, удова загиблого в перші дні війни під Брестом піхотного полковника Теодора Шеєра. У фрау Шеєр поселено фрейлейн Бергер.
— Зрозуміло.
Кальтенбруннер сів за стіл. Старанно загасив у попільничці сигарету.
— У вашій новій службі фрейлейн Бергер — зайва. Всі ваші викладачі володіють переліченими мовами.
Хейніш не насмілювався заперечувати. Ловив кожне слово шефа.
— У наших службах зайвих не тримають. Зробимо так. Оформте їй відпустку за станом здоров’я. Безстрокову, — коротко всміхнувся, ніби смикнув шрамом біля куточка рота. — Нехай у Мюллера поменшає клопоту.
— У пана Мюллера? — насторожився Хейніш. — Що вас дивує?
— Чим може зацікавити фрейлейн Бергер групенфюрера Мюллера?
— Він перемацує всіх.
Побачив з виразу Хейніша, що той сприйняв його повідомлення надто прямолінійно, й уточнив:
— Перевіряє. Кожного. Щороку.
— І мене — теж?
— Я сказав: усіх!
— Але ж "усі" — це…
— Стоп! Висловлювати вголос думки про групенфюрера Мюллера не раджу. Ні за яких обставин. Тільки в цьому кабінеті. І тільки, якщо я сам запитаю. Збагнули?
— Так точно, пане обергрупенфюрер!
— Запорука успіху: якомога більше знати — якомога менше патякати. Ліпше — зовсім не патякати. Ретельно виконувати свої обов’язки. Будь-яка власна ініціатива мусить бути узгоджена.
На мить він замислився, а тоді вів далі:
— Іноді в нас однією справою займаються одразу кілька відомств. Незалежно одне від одного й не інформуючи суперників: нагороду одержує той, хто перший досягає успіху. Чіткої диференціації секретних служб практично не існує, тому трапляється плутанина. З прикрими результатами. Подеколи — з трупами. Людині, не обізнаній з усіма тонкощами прихованих інтриг, дуже легко скрутити собі в’язи. Якщо затишний притулок на цвинтарі вас ще не цікавить, будьте обережні в оцінках ситуацій, які не стосуються ваших безпосередніх справ.
— Дуже вдячний за дружнє попередження, пане обергрупенфюрер.
— Радий, що ви мене правильно розумієте. Але — до діла!
— Слухаю.
— У зв’язку з несприятливими змінами на Східному фронті наш фюрер вимагає від усіх секретних служб різко активізувати агентурно-підривну діяльність у тилу ворога. Мета — психологічний і економічний розлад, диверсії на промислових об’єктах, розпалювання націоналістичних настроїв. Усі сили розвідслужб привести в активну дію! Це — загальна настанова. Зрозуміло?
— Так.
— Тепер — головне. Фюрер вирішив наступного літа остаточно зламати хребет більшовицькій Росії. У напрямку головного удару ми сконцентруємо ще небувалу військову силу.
— Де саме? — поцікавився Хейніш.
Обергрупенфюрер невдоволено прискалив око.
— Навіщо вам це?
Під грізним поглядом шефа Хейніш знітився.
Кальтенбруннер повчально мовив:
— Вам належить знати те, що безпосередньо стосується виконання прямих службових обов’язків. Не більше! Ясно?
— Так точно! — поспішно запевнив Хейніш.
— Продовжую. Як тільки визначиться незаперечний успіх у напрямку головного удару, ми розпочнемо новий наступ на Кавказ. Цього разу — до кінцевої і безумовної перемоги. До того часу наші війська на Таманському півострові стоятимуть напоготові, поповнившись людьми і технікою. Зараз інтенсивно будуються оборонні споруди "Блакитної лінії", ешелоновані на півсотні кілометрів углиб. Уявляєте? "Блакитна лінія" забезпечує військам, зосередженим на Тамані, стопроцентну гарантію від усякої небезпеки і будь-яких сюрпризів росіян. Яка ж ваша роль у здійсненні цих грандіозних стратегічних задумів великого фюрера?
Хейніш максимально напружив увагу, намагаючись запам’ятати кожне слово шефа і навіть інтонацію, з якою воно мовлене.
— Ви тривалий час працювали на Північному Кавказі. Цей важливий стратегічний регіон вам добре знайомий. Ми вирішили використати ваші досвід і знання для роботи в розвідувально-диверсійному органі РСХА "Цепелін". З цього дня вас призначено керівником берлінського осередку "Ц". Завдання — підготовка і засилання агентів-диверсантів на територію Кавказу. Сподіваюсь, ви там залишили своїх людей згідно з попередньою директивою?
— Так точно! Я особисто проінструктував агентів і передав їх на зв’язок резидентові, що прибув з берлінської розвідувальної школи.
— Хто він?
— Член "грузинського національного комітету". Прізвище — Целебадзе. Його особиста справа зі мною.
— Облишмо справу. Врахуйте, всі оті "національні комітети" тісно пов’язують свою роботу з діяльністю у концтаборах для військовополонених, де виявляють і вербують нам придатні для агентурної роботи кадри, переважно з карним або злочинним минулим. Тому підтримуйте з "національними діячами" найтісніші і безперервні контакти.
— Слухаюсь!
— Із мовленого раніше випливає те завдання, яке ми ставимо перед очоленим вами підрозділом "Цепеліна". Ваша служба мусить максимально забезпечувати успіхи в наступальних операціях вермахту на Кавказі. Яким чином? У відповідний момент ваші агенти повинні будуть висадити в повітря не дуже численні, а тому такі цінні для ворога мости, всі до єдиного, щоб зірвати постачання російських військ під час бойових дій. Далі: руйнувати всі комунікації, вивести з ладу всі лінії зв’язку, знищувати склади боєприпасів та продовольства. Необхідно буде запровадити нещадний терор серед мирного населення і втікачів, щоб посіяти паніку. До того часу ваші агенти мусять обмежуватися лише ретельним збиранням військової та промислово-економічної інформації Підкреслюю: діяти слід обачно й розумно. З огляду на події, що розгорнуться влітку, передчасні провали нам дуже небажані. На порядку денному — тотальна війна в тилу ворога в органічному поєднанні з наступальними операціями на фронті. За виконання ви, пане штандартенфюрер, несете особисту відповідальність. Бажаю вам успіху! Ці папки, — Кальтенбруннер вказав на стіл, — ваші. Тут люди, яких ви готуватимете насамперед. Перевірені.
Хейніш виструнчився:
— Я виправдаю вашу високу довіру, пане обергрупенфюрер. Велич задумів фюрера надихає!
Розділ п’ятий
ДВА ТРИКУТНИКИ — РОМБ
(Продовження на наступній сторінці)