«Дорога» Микола Воробйов

Читати онлайн поезію Миколи Воробйова «Дорога»

A

1 c.

    Люди, це ви? Ваті потоки...
    Без смертей, без народжень.
    Ваші ріки, де річка кожен.
    Ватні, мелодії... Запишу.
    І буває ж ні клаптя паперу –
    хоч на тілі видряпай,
    хоч на нервах.

    Зачекайте, люди,
    ви ж автобус чекаєте.
    В чергах стоїте...
    Що кажете? Спішите?
    Падаєте...
    О якби ви знали, міста,
    які дорогі місця
    на барикадах.
    А ти бігун.
    А ти бігун па довгій дистанції.
    Ти буваєш самотнім,
    як не доходиш до фінішу.
    Стадіонів тисячі
    тобі не плещуть.
    Але бігти,
    але бігти ти вирішив –
    і земля і люди
    намотуються на плечі.
    Тобі важче. Сонце вище.
    Біжать дерева. Біжать будинки.
    І вся дорога як пожарище.
    А на пожарах нема спочинку.

    Другие произведения автора