«Сіть» Микола Воробйов

Я надто довго був самим собою. Не через якісь
сумніви,
а через те, що все на світі має бути самим собою.
І не помітив, як одна петля заплуталась
і затягла іншу, — вузол в тому місці потемнів,
поважчав і тепер тягне всю сіть мого життя.