«Скоро сніг» Микола Воробйов

Читати онлайн поезію Миколи Воробйова «Скоро сніг»

A- A+ A A1 A2 A3

"Скоро сніг, скоро сніг",—
у дзвіночки синиці дзвонять.
А грибам ще не хочеться снігу,
та що поробиш, у вербове дупло
перебиратися треба.

"Тут і так тісно",— слимаки обзиваються.
Але посунулись
І світлячка
на середину стелі примостили.