«Людолови (том перший)» Зинаїда Тулуб — страница 110

Читати онлайн роман Зинаїди Тулуб «Людолови (том перший)»

A

    3 Підкоморій — суддя, що розглядає тільки справи про землю та її розмежування. В польській службовій ієрархії посаду підкоморія вважали за досить значну.

    4 Свентоянський собор — головна кафедральна церква Варшави, пам'ятник готичної архітектури, прикрашений різьбленням з білого мармуру. За кілька років до описуваних подій дзвіниці його звалилися під час урагану (1606), і тоді на місці старої дзвіниці було збудовано нову, в стилі італійського Відродження.

    5 Князі Мазовецькі — феодали, яким спочатку належало місто Варшава, як власність. Лише згодом стала Варшава державним містом і, нарешті, столицею.

    6 Король Зигмунд ІІІ — із шведської династії Ваза, чому його часто називали шведським принцом. Панство брало його на польський престол року 1587. Зигмунд був під величезним впливом єзуїтів і взагалі духовенства.

    7 Польська конституція знала дві палати: сенат і так звану посольську ізбу, або вальний сойм, який відбувався у Варшаві кожні два роки. Депутати посольської ізби звалися послами, і кожен з них представляв яку-небудь із польських земель. У Польщі тільки шляхта мала всі громадські права. На соймі всі справи затверджувалися одноголосно, а постанови сойму проводилися в життя тільки в тих землях, де їх затверджувала місцева шляхта на звітному (реляційному) соймику. Постанови сойму звалися конституціями.

    8 Шафар — скарбник, касир, той, що збирав податок.

    9 У Варшаві шляхтич мав право будувати будинок з трьома вікнами на вулицю; міщани — з двома, а ремісник — з одним вікном.

    10 Стація — військовий постій, коли розташовували жовнірів по приватних будинках.

    11 Крулевщизна — маєток, що належав особисто королеві. Частину крулевщизни король роздавав панству, щоб привабити його до себе.

    12 Мартин Броневський — польський посол у Туреччині, що залишив цікаві мемуари про східне життя.

    13 Фірман — універсал турецького султана.

    14 Попеня — московський цар Михайло Федорович Романов. У Польщі звали його "попеня", бо батька Михайла Федоровича було силоміць пострижено в монахи під ім'ям Філарета. Філарет довго перебував у польському полоні, а потім, повернувшись до Москви, був обраний на Московського патріарха.

    15 Королевич Владислав — син і спадкоємець короля 3игмунда ІІІ; Владислав королював по смерті батька під ім'ям Владислава ІV.

    16 Регулямін — наказ шляхти своїм послам, депутатам вального сойму.

    17 Едем — рай.

    18 Генріх Валуа — французький принц, що королював у Польщі два роки (1573-1574).

    19 Меса — католицька церковна служба.

    20 Маршалок сойму — голова сойму.

    21 Дієта — добове утримання, призначене послам польської ізби під час соймової сесії.

    22 Нотарій — секретар сойму.

    23 Королівська пропозиція — реєстр справ, що уряд передавав на розгляд соймові.

    24 Понт Евксинський — (грецьк.). — Чорне море.

    25 Клепсидри — пісковий годинник.

    26 Формулу дарчої грамоти взято з документів доби.

    27 Солтис — сільський староста, обраний від селянства.

    28 Великий гетьман коронний — головний командувач польської армії і одночасно військовий міністр.

    29 Ясир — бранці, полонені люди, захоплені татарами-работорговцями на продаж. Слово татарське.

    30 Чистилище — місце, де ніби тимчасово мучаться грішні душі, які не так нагрішили, щоб назавжди опинитися в пеклі, але й не такі безгрішні, щоб одразу потрапити до раю (тимчасове пекло, за уявленням католицької церкви). Люцифер — король пекла.

    31 3а середньовічним уявленням пекло розподілялося на дев'ять кіл, де мучилися грішники, залежно від своєї провини. В дев'ятому колі найзапекліші грішники знаходили найстрашніші муки.

    32 Скарга — відомий єзуїт і промовець кінця ХVІ сторіччя.

    33 Схизматики — православні.

    34 Соймик — з'їзд шляхти кожної окремої провінції або воєводства, найвища влада на місцях.

    35 Вітраж — мозаїка з шматків кольорового скла, де кожен шматок вставляли в окрему просвітку олов'яної рами, каркаса зі складним візерунком, що утворював своїм плетивом цілі малюнки, які можна бачити тільки на світло. Вітражі з'явилися в десятому сторіччі нашої ери. Іноді вони вражають своєю виключною майстерністю. Поруч із справжнім вітражем (з шматків різнокольорового скла) ми бачимо і малюнки, намальовані на скляній дошці фарбами, прозорими, як желатин, — це підробка під вітраж.

    36 Піднайменник — Грищка Отрєп'єв, що під ім'ям царевича Дмитрія, сина Івана ІV, царював один рік у Москві.

    37 Лісовчики — військо польського пана Лісовського, що разом з Сапегою та іншими панами довго воював з Москвою і не бажав вивести свого війська з Московщини після підписання пакту Варшави з Москвою.

    38 Капудан-баша — адмірал турецького флоту.

    39 Конституція — постанова вального сойму.

    40 Наливайко Северин — ватажок козацького повстання 1591-1593 років.

    41 Привілей — королівський наказ, або грамота, якою король надавав певній особі якісь особливі права в нагороду за які-небудь послуги королю.

    42 Протестація — запис, що його вписують до судових книг, докладно викладаючи порушення закону. Такий запис мав подвійну мету: по-перше, це була заява до суду, прохання притягти злочинців до права, а по-друге, оголошення незаконних вчинків, щоб знеславити злочинця в очах суспільства.

    43 Гродський суд існував у кожному воєводстві. Його розгляду підлягали справи карні: душогубства, наїзди, гвалтування, підпали тощо; отже, запис до гродських книг визначав, що гродський суд мусить розглянути таку справу.

    44 Трибунал — найвищий суд польської держави, який існував не в Варшаві, а в Любліні. Йому підлягали справи, вже розглянуті в гродському суді свого воєводства, коли люди, постраждалі від злочину, не задоволені вироком (касаційна інстанція).

    45 Колегіум — шляхетська середня школа.

    46 Овідій — римський поет І сторіччя нашої ери.

    47 Голіаф — велетень, якого поборов єврейський цар Давид.

    48 Лотри — перекручене латинське слово "latro" (розбійник). Так польські пани звали козаків.

    49 Візир — найвищий урядовець турецької держави, носій султанської печатки.

    50 Маршалок — почесна гідність, яка найближче відповідає предводителю дворянства часів царату.

    51 Почти — магнатські військові загони, двірське військо, почет, який супроводив магната в дорозі, як охорона від наглого нападу і для пишності.

    52 Радця — член міської ради. Обирався завжди з багатих міщан.

    53 Ванчос — добре вистругані тонкі дошки для теслярських робіт.

    54 Мекка — арабське місто, де поховано мусульманського пророка Магомета і куди магометани ходять на прощу.

    55 Намазлик — килимок, який мусульмани підстелюють під себе під час молитви. Мінарети — вежі мусульманської церкви, так званої мечеті. Аллах — бог, мулла — мусульманський піп.

    56 Кет-худа — взагалі означає хазяїн, а в татарському селі — сільського старосту.

    57 Дідич — землевласник.

    58 Креденець — (від франц. credence) — великий буфет з трьома двійчастими дверцятами.

    59 Прокуратор — адвокат-юрист, не професійний оборонець на суді.

    60 Дезуніт — той, хто не прийняв унії, тобто православний. В устах католиків того часу слово набувало образливого відтінку.

    61 Лан — земельна міра, щось із тридцять гектарів; слово "лан" уживається, крім того, в значенні ріллі.

    62 Віргіліуш — римський поет, автор відомої поеми "Енеїда"; на початку доби Відродження італійський поет Данте Алігієрі в своїй "Божественній комедії" описує свої блукання пеклом, де душа Віргілія супроводить його і дає йому пояснення всього, що він бачить.

    63 Партач — ремісник, що не належав до професійної організації — цеху. Цехові розповсюджували думку, що партачі погано працюють, щоб позбавити їх замовців; згодом слово набуло значення"той, що погано робить", як його уживають і зараз.

    64 Вендрувати — від німецького слова подорожувати. Тому що за середньовіччя міста польські були заселені німецькими ремісниками, — всі терміни, що стосуються цехового устрою, і самий цеховий уст рій був мало не копією такого ж німецького устрою. Від слова "вендрувати" і походить сучасна форма мандрувати.

    65 Юридика — передмістя, а іноді частина міста, де жила шляхта, яка не визнавала влади магістрату, як стану нешляхетного.

    66 Шпиталь — будинок для старих і немічних людей, де тимчасово перебували прочани.

    67 Рочки — сесія земського суду, що розглядала справи цивільні. Такі рочки відбувалися тричі на рік: у січні, після польського свята трьох королів, так звані трикрульські, троїцькі та михайлівські — після католицького свята Михайла, 29 вересня. Кожні рочки тривали два-три тижні.

    (Продовження на наступній сторінці)