Понад хмари! Понад хмари, брате!
Вийди в гори з навісної хати!
На верхах самотніх там ще тихо,
не зайшло туди ще людське лихо.
Не витають там весняні чари,
вітер там горою, низом — хмари.
Але кращі там сніги лискучі,
ніж на долах повінь, град і тучі.
Краща студінь, пустка там сонлива,
ніж весна на долах нещаслива.
Тихий світ там буде твій учитель,
сам ти — свій суддя і потішитель!
1899